Заснування Кам’янця-Подільського

Жили собі два брата, вдовині сини, паничі; ніде їм не можна було ся ужити, де ся не оселять — скрізь їх женуть. Одного ранку поїхали вони на полювання, не взявши й хліба з дому. Їздили цілий день, дуже зморилися й зголодніли, і нічого не зловили: вже над вечір злапали лиса між кам’яні скали у густому лісі, що кругом нього річка тече. Тут вони й заночували. Другого дня вранці розгляділи вдовиченки місце, тай надумали, що гаразд було б тут збудувати город, а далі поїхали до матері, тай кажуть їй, просять поради. А мати їм одказує, що буде ваш город голодний, бо не взяли хліба, як я вам вчора казала. Отже вони не послухали, збудували великий город і там оселились з матір’ю. А материне слово справдилось — був той город голодний, через те і до цього часу так дорого у тому Кам’янці.