Зажерливі брати

Жив батько з трьома синами.
 
Та ось сталася біда: батько осліп.
 
І ніхто з лікарів не міг йому пособити.
 
Якось сидів він журився біля своєї домівки, коли це підходить до нього бабуся та й каже:
 
Як хочеш вернути собі зір, знайди квітку ірису.
 
А де її знайти?
 
У наших краях.
 
Покликав батько своїх синів і розказав їм про бабусину пораду. А наостанок пообіцяв:
 
Я віддам спадщину тому, хто принесе мені цю квітку.
 
Найменший брат дуже любив батька і не гаючись вирушив у дорогу. Він блукав горами, полями і нарешті в лісі на галявині знайшов квітку ірису. Листя в неї було як стріли, а пелюстки як крильця метелика.
 
Хлопець обережно сховав квітку під сорочку, щоб ніхто не побачив і не відняв.
 
Він повернув додому і раптом зустрів своїх старших братів, що тільки но рушали на пошуки квітки.
 
Брати спитали в нього:
 
Що там у тебе під сорочкою?
 
Найменший брат хотів відповісти, що нема нічого, але не вмів брехати і сказав:
 
Квітка ірису. Я знайшов її у лісі на галявині.
 
Віддай її нам,— запропонували брати.
 
Не віддам. Я сам хочу віднести ірис батькові.
 
Брати спробували забрати в нього квітку, але не змогли.
 
Тоді старший брат сказав середульшому:
 
Що нам зробити, аби заволодіти квіткою і одержати спадщину? Середульший брат відповів:
 
Уб’ємо його.
 
Вони так і зробили — вбили брата і закопали його на галявині, а квітку взяли собі.
 
Повернулися брати додому і віддали квітку батькові.
 
Він поставив її у воду, промив тією водою очі й знову став бачити.
 
На радощах батько влаштував свято для всього двору і поділив спадщину між братами навпіл.
 
Та під час свята він згадав про найменшого сина і почав бідкатися, чого це його нема.
 
Брати заспокоїли батька, сказавши, що хлопець десь забарився, адже його хлібом не годуй, а дай тільки помандрувати.
 
Минув день, другий, а на третій пастух гнав кіз повз ту галявину, де старші брати закопали найменшого брата.
 
Зрізав пастух очеретину і зробив із неї дудочку-флейту.
 
Заграв на ній, і флейта заспівала:
 
Тут мене брати убили,
 
Як кипіла злість.
 
Серце проросло з могили Квіткою ірис.
 
Хлопчику русявочубий,
 
Що зганяєш кіз,
 
Моє серце — квітку згуби —
 
Постривай, не ріж!
 
Пастуха вразило це диво, і він почав усім грати на своїй флейті.
 
Чутки дійшли до батька, який досі не міг заспокоїтися, що в нього пропав син. І ось одного разу, коли флейта заспівала свою пісню, батько, почувши її, вибіг у двір.
 
Це голос мого сина! — заридав він.
 
І запитав у пастуха:
 
Хлопчику, де ти вирізав цю флейту?
 
Пастух розказав. Тоді батько покликав синів та челядь і вирушив із ними до очеретяних заростів.
 
Там він звелів синам зрізати по очеретині.
 
Ті зрізали, і тої ж миті почувся голос:
 
Тут мене брати убили,
 
Як кипіла злість.
 
Серце проросло з могили Квіткою ірис...
 
Батько мало не збожеволів з горя. Він звелів слугам покарати двох старших синів.

Завітайте до нас:

Батьківські
поради

5 дитячих аудіокниг, які варто послухати в навушниках Audio-Technica
Як показує практика, читання не завжди миттєво стає улюбленим заняттям будь-якої дитини – досить часто цей процес асоціюється виключно з навчанням та школою, тому викликає втому та неприємні емоції. У той же час, допитливість та цікавість так і залишаються головними рисами характеру більшос...
День Ангела. Червневі імена
1 червня — Іван, Сергій; 2 — Іван, Йосип, Раїса, Микита, Тимофій, Олексій; З — Костянтин, Олена, Михайло, Федір, Касян; 5 — Михайло, Леонтій, Фросина; 6 — Євпраксія, Стефан, Федора, Микита; 7— Іван; 8 — Юрій, Олександр, Олена, Андр...