Заєць та лисиця

Якось заєць та лисиця йшли лісовою дорогою. Вони дуже зголодніли, а довкруг нічого живого, тільки мороз потріскував.
 
Ой-ой-ой,— заскиглила лисиця.— Чи довго ми будемо так мучитися? Всередині бурчить — їсти хочеться!
 
А я? — обізвався заєць.— Мабуть, задубію від холоду, і сил немає, щоб погрітися.
 
Похнюпившись, вони йшли дорогою. Аж бачать — сільське дівча із кошиком іде назустріч. Лисиці и зайцю закортіло подивитися, що там у кошику. Вітерець доніс запах свіжого хліба.
 
Зайчику,— каже лисиця,— треба щось придумати, щоб той хліб став нашим.
 
Згода! Тільки скажи що, я все зроблю.
 
Ляж посеред дороги і прикинься мертвим,— мовила лисиця.— Дівчинка поставить на землю кошик, нахилиться до тебе, а я тим часом схоплю той кошик і втечу. Потім поділимося.
 
Добре! — зраділо вигукнув заєць.
 
Він ліг посеред дороги, вдаючи мертвого, а лисиця заховалася за дерево. Дівчинка, побачивши зайця, поставила кошик на землю і нахилилася, щоб його забрати. Лисиця вискочила із схованки, схопила кошик і дременула в ліс. Заєць — слідом за нею.
 
Як гарно все вийшло! — мовив заєць, наздоганяючи лисицю.— Нумо тепер ділитися.
 
Ділитися? — здивувалася лисиця.— Це ж я викрала кошик. А ти що зробив?
 
Хіба не я допомагав тобі? Хіба не вдавав мертвого? Якби не я, хіба дівчинка поставила б кошик на землю?..
 
Не базікай,— відмахнулася лисиця,— дай мені спокійно попоїсти.
 
Бідолашний заєць не знав, що йому робити. Сів він і похилив у відчаї голову. Аж тут йому сяйнуло.
 
Правду кажеш, лисичко,— мовив заєць.— Ти викрала кошик із хлібом, і, звичайно, він твій. Але чого тобі давитися самим хлібом? Тут недалечко е озеро. Якщо наловимо риби, буде в нас царська їжа.
 
А як же її наловити? — спитала лисиця.— Я не вмію, та й снасті немає.
 
Опусти хвіст у воду. Голодна риба буде чіплятися за нього. Витягай хвіст — і риба твоя. Озерна риба смачнюща.
 
У лисиці аж слина потекла.
 
Та невже?
 
Не віриш?! Поспішай-бо — скоро озеро замерзне.
 
Лисиця побігла на озеро, опустила хвіст у воду і стала чекати..
 
Зайчику, любий! — згодом заверещала вона.— Я не можу поворухнутися, мій хвіст примерз. Допоможи мені!
 
Спочатку попоїм! — засміявся заєць.— На порожній шлунок і душа смутиться, кажуть люди.
 
Сів хитрий заєць, з’їв увесь хліб, а потім каже лисиці:
 
Не бійся, весною лід розтане — от і витягнеш хвоста. Чекай, розумнице, до весни!
 
І заєць побіг, залишивши лисицю, прикуту до льоду.

Завітайте до нас:

Батьківські
поради

5 дитячих аудіокниг, які варто послухати в навушниках Audio-Technica
Як показує практика, читання не завжди миттєво стає улюбленим заняттям будь-якої дитини – досить часто цей процес асоціюється виключно з навчанням та школою, тому викликає втому та неприємні емоції. У той же час, допитливість та цікавість так і залишаються головними рисами характеру більшос...
День Ангела. Червневі імена
1 червня — Іван, Сергій; 2 — Іван, Йосип, Раїса, Микита, Тимофій, Олексій; З — Костянтин, Олена, Михайло, Федір, Касян; 5 — Михайло, Леонтій, Фросина; 6 — Євпраксія, Стефан, Федора, Микита; 7— Іван; 8 — Юрій, Олександр, Олена, Андр...