Заєць, курка й тигр

Заєць, курка й тигр домовились гуртом жити й працювати. Першого дня заєць і тигр косили траву, щоб було чим ,покрити хату, а курка хазяйнувала вдома, варила їсти.
Поприбирала курка в хаті та в дворі, тоді заходилася варити рис. Потім нагріла казанок води, сіла над ним і просто в воду знесла яйце.
— Куд-куда! — радісно закудкудакала курка.
Ледве яйце встигло зваритися, як прийшли з поля заєць і тигр. Вони дуже стомилися і зголодніли, і обід їм дуже сподобався. Заєць досі ніколи не бачив яєць, а назавтра була його черга варити їсти. І він заходився розпитувати курку, як вона готувала таку страву.
Взавтра вони теж устали рано, щоб іти на поле. Тигр і загадує зайцеві:
— Звари такий самий смачний обід, як учора курка зварила.
— О, це дуже просто! — відповів заєць.
Тигр і курка пішли на поле, а заєць зробив так, як казала курка.
Та тільки-но він примостився над казаном, як повернувся тигр — голод-ний-голоднющий. Побачив тигр, куди ото моститься заєць,— а тигр знав, що зайці не несуться,— і дуже розсердився. Схопив зайця та й ну його бити! А потім так ударив зайцем об землю, що в бідолахи аж губа тріснула.
Дуже образився на тигра заєць: адже він хотів як краще, звідки йому було знати, що зайці не несуться?..
І вирішив він помститися тигрові.
Через кілька день скошена трава висохла, заєць і тигр зібрали її в копи. Лишалося тільки перенести сіно додому. Але ні заєць, ні тигр не знали, як його переносити.
От заєць і каже:
— З усіх нас трьох ти, тигре, найдужчий. Лягай на землю, я складу тобі все сіно на спину, міцно прив'яжу, і ти за одним разом перенесеш його до хати.
Тигр слухняно ліг. Поклавши йому на спину копи, заєць міцно обв'язав тигра ліаною. Потім узяв камінь, викресав вогонь, підпалив сіно в тигра на спині, а сам утік.
Сіно було сухе й швидко зайнялося. Тигр нічого не підозрював доти, аж поки вогонь почав пекти йому тіло. Тигр злякався, заревів, став качатися по землі, одначе вогню не збив. Тоді він помчав що було духу, та вогонь од того ще жаркіше розгорявся, мовби його навмисне роздмухували.
Побіг тигр шукати зайця — а того ніде й духу нема.
Відтоді минуло дуже багато часу, а й досі в зайців порвана верхня губа, а в тигрів посмалена смугами шкіра.„