- Головна>
- Казки>
- Казки народів світу>
- Російські казки>
- За щучим велінням

За щучим велінням

Щука знову просить:
— Омельку, Омельку, відпусти мене в воду, я тобі зроблю все, що тільки схочеш.
— Гаразд, тільки покажи спочатку, що не дуриш мене, тоді відпущу.
Щука його питає:
— Кажи, Омельку, чого ти зараз хочеш?
— Хочу, щоб відра самі пішли додому й вода не розхлюпалася б...
Щука йому каже:
— Запам'ятай мої слова: коли тобі чогось схочеться, промов тільки:
За щучим велінням,
за моїм хотінням...
Омелько й каже:
— За щучим велінням,
за моїм хотінням —
ідіть самі, відра, додому!..
Тільки проказав — відра самі й пішли на гору. Тут Омелько пустив щуку в ополонку та й пішов за відрами.
Ідуть відра селом, народ дивується, а Омелько йде ззаду, посміхається. Зайшли відра до хати, самі стали на лавку, а Омелько поліз на піч.
По якійсь годині невістки кажуть йому:
— Омельку, чого ти лежиш? Пішов би дров нарубав.
— Неохота...
— Як не нарубаєш, брати з базару повернуться, гостинців тобі не привезуть.
Батьківські
поради