Українська Русский

Як ведмежатка сонечко шукали

— Яке гарне червоне сонечко! — сказало Руде Ведмежатко Чорненькому.
Вони жили в густому зеленому лісі й приятелювали.
— Цікаво б знати, — звідки сонечко сходить? Ми вже великі, матінки нам дозволять помандрувати.
Так і сталося.
З вечора матері-ведмедиці назбирали дітям смачної малинки у кошики, й ведмежата вирушили рано-вранці в дорогу.
Ведмежатам удвох було нестрашно. Крізь колючі кущі вони сміливо продиралися, через повалені буревієм дерева перескакували, з каменя на камінь стрибали. Навіть з веселими синичками встигли у піжмурки побавитися.
Йшли-йшли ведмежата. А сонечка все немає, йшли-йшли й заблукали... Руде Ведмежатко каже:
— Я стежку шукатиму. А ти нікуди не йди. Чекай мене!
Боязко Чорненькому Ведмежаткові одному. Все навкруги незнайоме. То гілочка раптом — трісь! Гляне — нема нікого... То в кущах щось заскрекоче, потім замовчить. Наче підглядає — дражнить.
І їсти захотілося Ведмежаткові. Дістало воно з кошика малинки та до рота. А ягідки смачні, самі туди просяться. Отак усі в роті у Чорненького й розтанули.
Повернулося Руде Ведмежатко. Зморилося, але стежку далі знайшло.
За свої ягідки взялося. Їсть-нахвалює:
— Які смачні!
А Чорненькому ще малини захотілося. Сидить воно, дивиться в рот приятелеві.
Руде й питає:
— Ти чого ягідки не їси?
Ось тоді й схитрувало Чорненьке Ведмежатко: «Я, — каже, — коли йшли сюди, об колоду спіткнулося. Ягідки і розсипалися!»
— То їж мої! — запросило Руде Ведмежатко. Нарівно, як з другом, ягідки поділило.
Ситі ведмежата наввипередки побігли назустріч сонечку.
Ось уже рожева смужка попереду на горбок лягла, підпалила зелену верхівку.
І раптом... Зупинились ведмежата. Щоб на горбок злізти, треба було спочатку високо над ручаєм по зваленому деревцю на інший бік перебратися. А на тому боці і сонечко, і смачна малина на кущах горить...
Раз-два! Раз-два! Швидко-швидко перебігло Руде Ведмежа по тоненькому деревцю.
За Руденьким Чорне ступило. Ступило й хитається. Важке бо стало. Багато малинки з'їло, та ще й чужої.
До половини не дійшло Чорненьке Ведмежа, спіткнулося — й шубовсть униз! Просто в холодний струмок.
Змокло бідне, подряпалося. Вже й сонечку червоному за горою не раде, й кущам малиновим навкруги. Вилізло на берег — дрижить.
А Руденьке Ведмежатко й на сонечко вранішнє ласкаве надивилося, і малинки досхочу наїлося.
Рушили ведмежатка додому. Біжить Чорненьке Ведмежа й гадає сумно: чого це в нього все так погано вийшло?


Завітайте до нас:

Батьківські
поради

5 дитячих аудіокниг, які варто послухати в навушниках Audio-Technica
Як показує практика, читання не завжди миттєво стає улюбленим заняттям будь-якої дитини – досить часто цей процес асоціюється виключно з навчанням та школою, тому викликає втому та неприємні емоції. У той же час, допитливість та цікавість так і залишаються головними рисами характеру більшос...
День Ангела. Червневі імена
1 червня — Іван, Сергій; 2 — Іван, Йосип, Раїса, Микита, Тимофій, Олексій; З — Костянтин, Олена, Михайло, Федір, Касян; 5 — Михайло, Леонтій, Фросина; 6 — Євпраксія, Стефан, Федора, Микита; 7— Іван; 8 — Юрій, Олександр, Олена, Андр...