Українська Русский

Як на землі з`явились різні народи

1 2


Менший брат тужив та журився, не знаючи, де дружина й брат,— усі очі виплакав. А навколо все горіло, все палахкотіло:  і ліси, й поля.
Згадав тоді менший брат про чарівну воду, хлюпнув на вогонь — і вогонь погас. А з випаленої землі зненацька виліз паросточок гарбуза.
Ріс паросточок дуже швидко. За сім днів і сім ночей став він завтовшки як залізне дерево — в три обхвати — і такий довгий, що птах, поки долетів би до вершечка, добряче стомився б. Листя було таке широке, що одним листком можна було накрити пагорб.
А ще за тиждень гарбузове огудиння обплело всі навколишні гори й зацвіло ніжно-білим цвітом. Зів'яне квітка — в ній можна цілу гору сховати.
Квіток було без ліку, а плід усього один зав'язався. Був він такий великий, що під його вагою сплющилися дві гори Катам і Компли.
Коли гарбуз виспів, менший брат узяв величезну каменюку й хотів його розколоти. Ударив — гарбуз цілий-цілісінький, а каменюка на дрібні уламки розсипалася.
Узяв тоді брат залізне дерево, розмахнувся і вдарив по гарбузові. Дерево розтрощилося на тріски, начебто було воно не залізне, а м'яке та крихке бананове.
Став тоді менший брат думу думати, як йому бути. Нарешті придумав. Нарубав величезну купу хмизу та дров і розвів під гарбузом вогнище. Огудиння затліло й незабаром обвуглилося.
Коли це бачить менший брат — в гарбузі з'явилася дірка; вона більшала й більшала.
Менший брат хлюпнув на вогнище чарівною водою і тричі вимовив заклинання. Дим одразу розсіявся, засяяло сонце, радісно заревіли звірі, защебетали пташки, задзюрчали струмки, замахали гіллям дерева. Налетів вітерець, попестив кожний листочок, кожну квітку, розніс по всіх усюдах духмяні пахощі.
І тут з гарбуза повиходили брати-юнаки. Спершу старший, він говорив мовою таой. А що він перший вилазив у дірку, то весь вимазався вугіллям і попелом. Тому шкіра в таоїв темна.
Потім з'явився другий брат; він заговорив мовою ванк'єу. Коли він вилазив, волосся у нього трохи присмалилось і закучерявилось, шкіру притрусило попелом; тому люди ванк'єу теж темношкірі.
Далі вибралися одразу троє юнаків. Перший і третій вимазалися в попіл, але тільки трохи, а другий, що був поміж ними, залишився чистий. Та жаром опалило усім трьом волосся, і воно стало кучеряве. Перший був еде, другий — седанг, третій — банар.
За ними вискочили з гарбуза мео, зао, таї, тхай чорний і тхай білий, лао, кхмер та багато інших братів.
Останнім вийшов в'єт. Він найдовше за всіх просидів у гарбузі, тому шкіра його стала жовтувата. Маленький і меткий, він так спритно вискочив у дірку, що не торкнувся ні вугілля, ні попелу.
Кожен брат тримав у пригорщі зерно та насіння городини. У кого звішувалися через плече в'язки маніоки й батата, хто прихопив зерна кукурудзи, арахісу, кунжуту. І у всіх було по корзині добірного рису -— кожна зернина завбільшки з апельсин.
Всі брати зібралися навколо меншого брата, того самого, чий старший брат живе тепер на сонці, а середульший на місяці,— і став менший брат духом землі.
— Всі ви брати,— сказав дух землі.— Всі ви з одного гарбуза вийшли. Дарую вам усім ліси й гори. Вирубуйте дерева, розчищайте землю — робіть поля, аби було що передати дітям і внукам у спадщину. Земля
велика, нехай кожен з вас оселиться в окремому краї. Таой і ванк'еу, як найстарші, нехай залишаються в цих горах, де всі ви з'явилися на світ. Нехай вони свято бережуть звичаї предків, полюють на оленів та всяку лісову звірину і тим годуються.
У еде, банара і седанга міцні ноги. Нехай вони йдуть ліворуч од сонця. Там багато лісів, там глибокі  річки.  Хай вони розчищають поля,  сіють рис, дбають про наші південні річки та гори.
Кхиа, шать, мео, зао, таї нехай   ідуть праворуч од сонця. Там багато лісів,   гір,   високих   і   низьких   пагорбів.   Хто   хоче — хай   живе   в  горах, хто хоче — хай селиться  в долинах.  Кому до вподоби полювання —- хай полює в лісових нетрях. Дбайте про річки й гори півночі.
Кхмери, лао, тхай нехай ідуть у той бік, куди сонце схиляється надвечір. Кхмер здатен ловити рибу й вирощувати рис, хай селиться у багатому на воду краї, розташованому біля річки, яка не має берегів. Лао — посередині, тхай — за ним. А хто міцний здоров'ям, хай переправляється на той бік безмежної річки й живе там — там теж є гори й річки.
А ти, в'єте, невеликий на зріст та слабкий на силу, зате розумом удався. Брати, погляньте-но на свого найменшого брата! Він хоч і малий, а не зігнувся під корзиною, як інші. Зробив коромисло і поклав ношу в дві корзини. Адже так носити багато легше.
Брати зашепотілися — мовляв, хоч і малий, а кмітливий та запасливий.
А дух землі повів далі свою мову:
— Дуже ти мені сподобався, малий! Тож бери собі найродючіші землі в долині. Там є річка без берегів — ловитимеш рибу, є землі високі й низинні, сухі й вологі — буде де посіяти все твоє насіння.
Хай тобі щастить!

1 2

Завітайте до нас:

Батьківські
поради

5 дитячих аудіокниг, які варто послухати в навушниках Audio-Technica
Як показує практика, читання не завжди миттєво стає улюбленим заняттям будь-якої дитини – досить часто цей процес асоціюється виключно з навчанням та школою, тому викликає втому та неприємні емоції. У той же час, допитливість та цікавість так і залишаються головними рисами характеру більшос...
День Ангела. Червневі імена
1 червня — Іван, Сергій; 2 — Іван, Йосип, Раїса, Микита, Тимофій, Олексій; З — Костянтин, Олена, Михайло, Федір, Касян; 5 — Михайло, Леонтій, Фросина; 6 — Євпраксія, Стефан, Федора, Микита; 7— Іван; 8 — Юрій, Олександр, Олена, Андр...