Як курка врятувала світ

Якось   увечері   курка   вилетіла   на високого дуба та й заснула. І приснилося їй, що коли вона не піде на Лису гору, то весь світ загине.  Вона швиденько  злетіла додолу і  так як була вирушила в дорогу. Іде вона і зустрічає півня.
—    Добрий  день,  півнику — золоте  пір'ячко,— вітається  курка.
—    Добрий   день,   курочко-чубарочко,— відповідає   півень.— Ти   куди так зарані?
—    Та йду на Лису гору, а то загине весь світ.
—    Хто тобі сказав? — питає півень.
—    Я цієї ночі спала на дубі, і мені таке приснилося.
—    То й я піду з тобою,— каже півень. Ідуть вони, йдуть і зустрічають качку.
—    Добрий день, качко-крячко,— вітається півень.
—    Добрий   день,   півнику — золоте   пір'ячко,— відповідає   качка.— Ти куди так зарані?
—    Та йду на Лису гору, а то загине весь світ.
—    Хто тобі  сказав,  півнику — золоте   пір'ячко? — питає  качка.
—    Курочка-чубарочка.
—    А тобі хто сказав, курочко-чубарочко? — питає качка.
—    Я цієї ночі спала на дубі, і мені таке приснилося.
—    То й я піду з вами,—  каже качка.
Ідуть вони, йдуть і зустрічають гуску.
—    Добрий день, гуско-товстогузко,— вітається качка.
—    Добрий день, качко-крячко,— відповідає гуска.—Ти куди так зарані?
—    Та йду на Лису гору, а то загине весь світ.
—    Хто тобі сказав, качко-крячко? — питає гуска.
—    Півник — золоте пір'ячко.
—    А тобі хто сказав, півнику — золоте Пір'ячко?
—    Курочка-чубарочка.
—    А тобі хто сказав, курочко-чубарочко? — питає гуска.
—    Я цієї ночі спала на дубі, і мені таке приснилося.
—    То й я піду з вами,— каже гуска. Ідуть вони, йдуть і зустрічають лисицю.
—    Добрий день, лисичко-сестричко,— вітається гуска.
—    Добрий день, гуско-товстогузко,— відповідає лисиця.— Ти куди так зарані?
—    Та йду на Лису гору, а то загине весь світ.
—    Хто тобі сказав, гуско-товстогузко?
—    Качка-крячка.
—    А тобі хто сказав, качко-крячко?
—    Півник — золоте пір'ячко.
—    А тобі хто сказав, півнику — золоте пір'ячко?
—    Курочка-чубарочка.
—    А тобі хто сказав, курочко-чубарочко?
—    Я цієї ночі спала на дубі, і мені таке приснилося.
—    Дурна балачка, світ не загине, коли ви не підете на Лису гору. Ходімо краще до мене, до моєї хати, вам буде, там гарно й тепло.
Погодились вони і пішли з лисицею.
Привела їх лисиця до своєї хати, розпалила вогонь, стало тепло, і їм захотілося спати. Качка й гуска вмостилися по кутках, а півень з куркою вилетіли на жердину.
Коли гості міцно заснули, лисиця взяла гуску й пригребла її в другому кутку, далі від качки. А курка вчула крізь сон, що лисиця шарудить чимось, вилетіла на вищу жердину й промурмотіла:
—    Хто там товчеться?
—    А ніхто,— відповіла лисиця,— це вітер крутить сміттям по хаті. Спи собі і не базікай.
І курка спокійно заснула.
А лисиця перечекала трохи і заходилася пригрібати й качку. Курка  знов  прокинулась,  вилетіла  на ще  вищу  жердину  та  й  промурмотіла крізь
—    Хто там знов шарудить?
Тоді скинула оком на лисицю й побачила, що та пригребла гуску й качку. Вона вилетіла на найвищу жердину, глянула крізь димар і вигукнула:
—    Ох, скільки там летить ситих гусей!
Лисиця бігом надвір, бо хотіла вполювати ще одну гуску. А курка збудила півня й розповіла йому, що сталося з гускою-товстогузкою та качкою-крячкою.
Потім вилетіли курочка-чубарочка та півник-золоте пір'ячко крізь димар і чимдуж подалися на Лису гору. Бо якби не пішли, то напевне загинув би весь світ.