Вовк і лис

Один зажерливий вовк занадився в отару і щодня крав по три вівці. А згодом став брати край села курей, і лис, який не раз учащав сюди, лишився голодний. Якось він перестрів вовка й каже:
— Що це ти, вовче, усі вівці в селі перекрав, а тепер і до моїх курей узявся?
— А ти чого, старий лисе, мені очі колеш? Що хочу, те і їм, тебе не питатиму. А зайве патякатимеш — і тебе з'їм.
— Вовче-брате, я знаю, що ти дужчий од мене й можеш мене з'їсти. Але я не дам себе скривдити.
Розсердився вовк.
— Ах ти ж старий лисе! Та я тебе в одну мить роздеру, ти і не писнеш. Але цікаво, як же ти, такий немічний звір, боронитимешся?
— А мені, вовче, не треба сили, я тебе хитрощами переважу.
— Що ж то в тебе за хитрощі такі? — глузливо запитав вовк.
— Ніколи мені сьогодні. А прийдеш завтра — погомонимо.
І вони розійшлися.
Лис цілу ніч не спав — мудрував, як вовка обхитрувати. А вдосвіта сів при дорозі, узяв голку з ниткою й шиє чариги1. Іде вовк дорогою та й питає:
— Що це ти робиш, старий лисе?
— Хіба не бачиш,— відповідає лис,— чариги шию.
— Може, ти й мене навчиш?
— Авжеж навчу, та наука ця нелегко дається, помучишся ти.
— Та вже помучуся,— каже вовк,— аби навчив.
— То поклади на пень язика, я тобі його наколю голкою. Хоч і болітиме язик, зате навчишся чариги шити.
Повірив вовк, висолопив язика й поклав на пень. Почав лис його колоти голкою, але вовк не втерпів і так заволав, що лис злякався і втік у ліс.
А  вовк  ходив  з   поколотим язиком як неприкаяний. Уночі язик так розболівся,  що вовк заснути не міг. Насилу дочекався ранку й пішов шукати лиса. Аж бачить — сидить лис біля колеса водяного млина.
— Добридень, старий лисе. Ти мене вчора так учив, що й досі язик болить. А сьогодні я хоч навчуся шити чариги чи ні?
— Навчишся,— каже лис.
— А ти що тут робиш? — питає вовк.
— Та була в мене шкура, хотів з неї чариги шити, а шкура під млинове колесо у воду впала, ось я шукаю її.
— Лисе-братику, дай і мені тієї шкури, може ж, і я чариги шитиму.
Лисові того й треба було.
— Іди, вовчику, шукай, знайдеш — буде шкура твоя.
Поліз вовк під млинове колесо.
А лис тим часом у гай побіг. Наламав лози, сів край дороги і плете собі кошик.
Шукав вовк у воді шкуру, але не знайшов, тільки колесо ребра   йому   добре   нам'яло.    Іде вовк,  стогне,  світ йому немилий.   Коли   бачить — лис   при дорозі сидить.
— Чого це ти, вовчику, так стогнеш? Знайшов ту шкуру чи ні?
— Яка там шкура? Колесо так боки мені нам'яло, що я ледь живий звідти виліз. А ти що робиш, невже кошик плетеш?
— Еге, плету. Хочеш — і тебе  навчу.
— Ще й як хочу.
— То залазь  сюди  усередину,  дивитимешся,  як я   плету, і навчишся.
Заліз вовк у кошик, а лис усе плете й плете і зовсім кошик заплів, уже вовкові і вийти ніяк.
— Що ж це ти, лисе,— каже вовк,— про мене забув? Ану, розплітай кошик, я хочу вийти.
— Та сиди спокійно. Ти такий побитий, ледь ноги переставляєш. От я заплів тебе в кошику й понесу. Тобі ж легше буде.
Вовкові справді так боки боліли, що він і в кошику посидів би. А лис завдав собі кошик на плечі й приніс до чабана.
— А це що, лисе? — питає чабан.
— Ось заглянь усередину, я тобі вовка приніс, що твоїх ягнят крав.
— Ой лисе, не знаю, як і дякувати тобі.
— Нагодуй  мене,— каже лис,— ото буде мені  найкраща дяка.
Чабан саме вранці зарізав барана. Дав він лисові бараняче стегно, а він йому — кошик. Побіг лис раденький. Чабан узяв сопілку й ну скликати людей. Позбігалися люди, і чабан показав їм кошик, у якому сидів величезний вовк. А вже люди поквиталися з вовком за всіх ягнят.
Почув про цю новину лис і каже:
— Дурний вовк, не вірив, що я його перехитрую.

Завітайте до нас:

Батьківські
поради

Планшет - золотий ключик до світу казок
У кожного дитинство асоціюється з чимось прекрасним, добрим та світлим. Яскраві іграшки, барвистий одяг та старі-добрі казки - саме те, що треба. Нічого не замінить малюкам мамину казочку на ніч, теплі обійми та ніжні цьомчики. Але сучасні діти зовсім не схожі на нас, дорослих. Вони прагнуть само...
Новинки до книжкового Арсеналу
«Книжковий Арсенал» – це найдовгоочікуваніша подія читацької весни! І видавництво «Ранок» підійшло до неї з усією властивою їм відповідальністю, креативом та вмінням передчувати найтрендовіші та найжаданніші віяння в книжковому світі. Ми зібрали свіженькі хіти, щ...