Вовк і лис

Один зажерливий вовк занадився в отару і щодня крав по три вівці. А згодом став брати край села курей, і лис, який не раз учащав сюди, лишився голодний. Якось він перестрів вовка й каже:
— Що це ти, вовче, усі вівці в селі перекрав, а тепер і до моїх курей узявся?
— А ти чого, старий лисе, мені очі колеш? Що хочу, те і їм, тебе не питатиму. А зайве патякатимеш — і тебе з'їм.
— Вовче-брате, я знаю, що ти дужчий од мене й можеш мене з'їсти. Але я не дам себе скривдити.
Розсердився вовк.
— Ах ти ж старий лисе! Та я тебе в одну мить роздеру, ти і не писнеш. Але цікаво, як же ти, такий немічний звір, боронитимешся?
— А мені, вовче, не треба сили, я тебе хитрощами переважу.
— Що ж то в тебе за хитрощі такі? — глузливо запитав вовк.
— Ніколи мені сьогодні. А прийдеш завтра — погомонимо.
І вони розійшлися.
Лис цілу ніч не спав — мудрував, як вовка обхитрувати. А вдосвіта сів при дорозі, узяв голку з ниткою й шиє чариги1. Іде вовк дорогою та й питає:
— Що це ти робиш, старий лисе?
— Хіба не бачиш,— відповідає лис,— чариги шию.
— Може, ти й мене навчиш?
— Авжеж навчу, та наука ця нелегко дається, помучишся ти.
— Та вже помучуся,— каже вовк,— аби навчив.
— То поклади на пень язика, я тобі його наколю голкою. Хоч і болітиме язик, зате навчишся чариги шити.
Повірив вовк, висолопив язика й поклав на пень. Почав лис його колоти голкою, але вовк не втерпів і так заволав, що лис злякався і втік у ліс.
А  вовк  ходив  з   поколотим язиком як неприкаяний. Уночі язик так розболівся,  що вовк заснути не міг. Насилу дочекався ранку й пішов шукати лиса. Аж бачить — сидить лис біля колеса водяного млина.
— Добридень, старий лисе. Ти мене вчора так учив, що й досі язик болить. А сьогодні я хоч навчуся шити чариги чи ні?
— Навчишся,— каже лис.
— А ти що тут робиш? — питає вовк.
— Та була в мене шкура, хотів з неї чариги шити, а шкура під млинове колесо у воду впала, ось я шукаю її.
— Лисе-братику, дай і мені тієї шкури, може ж, і я чариги шитиму.
Лисові того й треба було.
— Іди, вовчику, шукай, знайдеш — буде шкура твоя.
Поліз вовк під млинове колесо.
А лис тим часом у гай побіг. Наламав лози, сів край дороги і плете собі кошик.
Шукав вовк у воді шкуру, але не знайшов, тільки колесо ребра   йому   добре   нам'яло.    Іде вовк,  стогне,  світ йому немилий.   Коли   бачить — лис   при дорозі сидить.
— Чого це ти, вовчику, так стогнеш? Знайшов ту шкуру чи ні?
— Яка там шкура? Колесо так боки мені нам'яло, що я ледь живий звідти виліз. А ти що робиш, невже кошик плетеш?
— Еге, плету. Хочеш — і тебе  навчу.
— Ще й як хочу.
— То залазь  сюди  усередину,  дивитимешся,  як я   плету, і навчишся.
Заліз вовк у кошик, а лис усе плете й плете і зовсім кошик заплів, уже вовкові і вийти ніяк.
— Що ж це ти, лисе,— каже вовк,— про мене забув? Ану, розплітай кошик, я хочу вийти.
— Та сиди спокійно. Ти такий побитий, ледь ноги переставляєш. От я заплів тебе в кошику й понесу. Тобі ж легше буде.
Вовкові справді так боки боліли, що він і в кошику посидів би. А лис завдав собі кошик на плечі й приніс до чабана.
— А це що, лисе? — питає чабан.
— Ось заглянь усередину, я тобі вовка приніс, що твоїх ягнят крав.
— Ой лисе, не знаю, як і дякувати тобі.
— Нагодуй  мене,— каже лис,— ото буде мені  найкраща дяка.
Чабан саме вранці зарізав барана. Дав він лисові бараняче стегно, а він йому — кошик. Побіг лис раденький. Чабан узяв сопілку й ну скликати людей. Позбігалися люди, і чабан показав їм кошик, у якому сидів величезний вовк. А вже люди поквиталися з вовком за всіх ягнят.
Почув про цю новину лис і каже:
— Дурний вовк, не вірив, що я його перехитрую.


Завітайте до нас:

Батьківські
поради

5 дитячих аудіокниг, які варто послухати в навушниках Audio-Technica
Як показує практика, читання не завжди миттєво стає улюбленим заняттям будь-якої дитини – досить часто цей процес асоціюється виключно з навчанням та школою, тому викликає втому та неприємні емоції. У той же час, допитливість та цікавість так і залишаються головними рисами характеру більшос...
День Ангела. Червневі імена
1 червня — Іван, Сергій; 2 — Іван, Йосип, Раїса, Микита, Тимофій, Олексій; З — Костянтин, Олена, Михайло, Федір, Касян; 5 — Михайло, Леонтій, Фросина; 6 — Євпраксія, Стефан, Федора, Микита; 7— Іван; 8 — Юрій, Олександр, Олена, Андр...