
Воли

Колись давно жив один чоловік , і були у нього воли. От він на свята завжди щось робив, а люди казали: «Не роби цього, бо не доведе це до добра». Але він не вірив і продовжував виходити на свята в поле, пасти худобу, орати.
От одного разу вийшов він у свято Пасхи орать землю зі своїми волами. А люди знову йому казали. Та він не послухав і пішов у поле. І коли почав орати, то на тому самому місці він і його воли перетворилися в камінь. Люди кажуть, що це Бог його покарав за те, що на свята завжди щось робив. І досі він з волами там стоїть, ніби справжній, тільки закам’янілий.
І дорослі, і діти ходять туди на екскурсію і зараз.
Безодня
Зозулина туга
Зустріч з чумаками
Калинонька
Курган
Майорівщина
Березова Рудка
Блохова могила
Брат і сестра
Було, та давно
Васильки в полі
Великий льох
Вітряк у нашому селі
Влохи, Волохи, Василькове
Грицики, Петрів батіг та Рудька
Дадакалівка
Диво-квітка
Ждани
Журавлине озеро
Кременчук
Батьківські
поради