- Головна>
- Казки>
- Літературна казка>
- Вільгельм Гауф>
- Визволення Фатьми
Визволення Фатьми
— Де отаман? — запитали вони старого.
— Поїхав на полювання, — відповів той, — а мені доручив заступити його місце.
— Тут така справа, якої нікому доручити не можна, — сказав один з розбійників. — Треба швидше вирішити, що робити з цим собакою: взяти викуп чи повісити, а це отаман знає краще за тебе.
Карлик підвівся з почуттям власної гідності, випростався на весь зріст, щоб хоч кінчиками пальців дістати до вуха кривдника й помститися за образу, але, побачивши, що всі його зусилля марні, почав злісно лаятись. Ті троє теж не мовчали й були не скупі на здачу, тож незабаром від їхньої сварки весь намет аж ходором заходив.
Та раптом, відкинувши завісу, до намету ввійшов високий ставний чоловік, молодий і вродливий, як персидський принц. Його одежа й зброя, крім добре оздоблених кинджала та шаблі, була проста й немудра, а розумні очі й увесь вигляд викликали пошану без страху.
— Хто тут насмілився заводити лайку в моєму наметі? — напався він на переляканих розбійників.
Ті замовкли, потім один з них розповів, як усе було.
Батьківські
поради