Українська Русский

Великий Джон Визволитель

Задовго до того, як негр Джон Генрі здолав у змаганні паровий бур, по світлу гуляла слава ще про один негра Джона.

Він був рабом на плантаціях Півдня. Інші негри, теж раби, прозвали його Великий Джон Визволитель.

Розпачливий він був малий. Але не це головне. Куди б Великий Джон не прийшов, що б не зробив, з ним нерозлучний був сміх. Ох і любив він жартувати, і складати пісеньки, і розповідати всякі небилиці. Веселощі ніколи не залишали його, тому як чув він - воля грядет.

Постійте, ви ще подумаєте, що Великий Джон був силачем і гігантом начебто Джона Генрі, зі сталевими мускулами й могутньою спиною? Нічого подібного! Якби ви його побачили, то, напевно, навіть сказали б, що він коротишка. Ні, не за ріст, а за спритні свої витівки одержав він прізвисько Великий Джон Визволитель.

І все-таки назвати Джона замухришкой теж не можна було. А чому, ви самі побачите. Приміром , от вам випадок, коли в його хазяїна стала пропадати з поля кукурудза. До кого за допомогою першою справою звернувся білий хазяїн? До Великого Джона!

Він велів Великому Джону піймати злодія, і, коли спустилася ніч, Великий Джон вийшов на полювання. Він сховався на кукурудзяному полі й став чекати.

Чекав він довго, але тільки біля напівночі йому начебто почудилось щось. Немов легкий хрускіт, як хрумтить кукурудзяний качан, коли його обламують зі стебла.

Великий Джон навшпиньках прокрався крізь густі ряди кукурудзи до того місця, звідки доносився хрускіт. І там він побачив... ні, зовсім не злодія, а величезного ведмедя, що бреде вперевалочку на задніх лабетах, тримаючи в оберемку десятка три кукурудзяні качани.

Ведмідь не любив, коли йому заважали збирати кукурудзу, тому він кинувся на Великого Джона, і вони влаштували жарку бійку.

Спочатку їхні шанси начебто були рівні. Те ведмідь брав гору над Джоном, те Джон над ним. Джон був верткий, рухливий, але поступово все-таки почав утомлюватися. Йому набридло боротися, і він видрався ведмедеві на спину й схопив клишавого за вуха.

Хитрун Джон вирішив дати собі перепочинок, щоб потім продовжувати боротьбу з новими силами. Але ведмідь ре-. шив інакше. Він став носитися по кукурудзяному полю гірше

ураганного вихру. Довелося Великому Джону вцепиться йому в зашийок, аби тільки не впасти й не згорнути собі шию. Він швидко видихнув при такій скачці, і розтягся у ведмедя на спині, так, щоб ведмідь не з його не вкусити, не вдарити, не пригорнути до грудей.

Ведмідь ганяв всю ніч, і бідний Джон готовий був уже з, коли на поле вийшов його білий з, щоб довідатися причину з, що розігралася. Хазяїн запропонував Великому Джону, що він потримає ведмедя, поки Зі збігає й покличе кого-небудь рятуйте !

Великому Джону така пропозиція дуже сподобалася. Він помінявся місцями з хазяїном, а потім, відбігши убік , сів на м'яку травичку й притулився спиною до дерева.

- Агов, чого ти розсівся? - крикнув йому хазяїн. - Біжи!

Але бідний Джон ще не віддихався після нічної тряски. Він подивився на хазяїна, і раптом на нього напав сміх.

- Я спущу... на тебе... ведмедя, якщо ти... не побіжиш... кликати рятуйте ! - кричав хазяїн у перервах між ведмежими стрибками.

- Хотів би я подивитися, як у вас це вийде! - крикнув Великий Джон, тримаючись за боки...

Але, по правді говорячи, ця скачка верхи на ведмеді була дитячою забавою! А траплялися у Великого Джона сутички й із самим дияволом. Якось вирішив він обійти все біле світло в пошуках нових пісень про вола. І заблукав ненароком у пекло. Там він непогано влаштувався. Женився на диявольській з, і його вибрали президентом пекла.

Старому дияволові це чомусь не сподобалося. А вуж коли Великий Джон злегка пригасив його пекельне полум'я, щоб зручніше було жарити на ньому поросяти, воно й зовсім із себе вийшов. Ні, яке - улазити без запрошення в диявольські справи! І диявол вирішив порахуватися з Більшим Джоном. Але його дочка не з, вона розкрила Великому Джону плани свого батька. І от вони взяли з дьяволовой стайні двох скакунів й умчалися від погоні швидше вітру.

Що й говорити, хитра лисиця був цей Великий Джон.

- У воді не з, у вогні не згорить, - говорили про нього люди.

А коли справ особливих не було, він жарту заради відколював різні номери. Один раз він вирішив прикинути віщуном. Увечері сховався у великому будинку й підслухав, про що йшла мова в білого хазяїна.

- Завтра настав час починати збирання кукурудзи, - сказав хазяїн.

Із цією звісткою Великий Джон відправилася по сусідах й усім хвастав, що вміє пророкувати майбутнє. Приміром , може навіть сказати, що їм завтра має бути робити. А не вірять, самі переконаються. І повідомив усім:

- От побачите, завтра нас змусять збирати кукурудзу. Ніхто йому не хотів вірити. А ранком і справді від

білого хазяїна прийшов наказ збирати кукурудзу.

Що ж отут дивуватися, що після цього дехто повірив, начебто Великий З і впрямь провидець. Але інші знизували плечима й говорили:

- Не так уже важко було догадатися, що нас змусять знімати кукурудзу: почалася адже пора збирання.

І тоді Джон зрозумів, що йому треба чимсь підкріпити свою репутацію провидця. День за вдень він ховався у великому будинку й чекав корисних відомостей.

На інший раз білий хазяїн расхвастался почище самого Джона, коли той бував в ударі. Йому, чи бачите, мало було просто розбагатіти, а схотілося ще й похвалитися цим, щоб усі довідалися, який він багатій. І він надумав ні більше, ні менше, як відпустити на волю найкращого , найдорожчого свого негра. Нехай усі бачать, що грошей у нього кури не клюють.

Джон так і підскочив від радості при отакій звістці й відразу кинувся геть із великого будинку.

Надійшов він, треба сказати, дуже необережно. А що, якби його побачили?

Повернувшись до себе, він відразу зібрав всіх друзів і сусідів й з їм:

- Слухайте всі! У мене є для вас удивительнейшее

повідомлення: я пророкую, що на найближче різдво білий хазяїн відпустить на волю Блу Джона.

Всі так і покотилися зі сміху. Ні, ви послухайте, що несе цей провидець! Що-небудь безглуздіше ви чули? Так наш хазяїн скоріше дасть відітнути собі праву руку, чим відпустить на волю раба!

- От перегодите до різдва, тоді побачите, - стояв на своєму Великий Джон.

І все трапилося точно, як він пророчив. Білий хазяїн вирішив здивувати своїх гостей, тих, що зібралися в нього на різдво, і оголосив їм, що відпускає на волю найдорожчого зі своїх негрів - Блу Джона.

Самі розумієте, після цього Великий Джон зовсім запишався. Йому дуже подобалося бути, віщуном. Він так дібрав смаку , що один раз наважився виступити в цій ролі перед самим хазяїном. А трапилося всі от як.

Великий Джон проходив за хазяйським будинком, коли раптом з вікна виплеснули цебро води й на землі залишилося лежати щось блискуче. Великий Джон глянув, а це виявився брильянтовий перстень білої миссис, дружини хазяїна. Але тільки він простягнув руку, щоб схопити кільце, як його - хоп! - проковтнув індик.

Однак Великий Джон вирішив тримати долю за хвіст. Коли кільця кинулися, він відразу поспішив до хазяїна й заявив, що може сказати, де шукати перстень пані.

- Якщо ти його знайдеш, - пообіцяв хазяїн, - я тобі подарую саму жирну свиню!

Але коштувало Великому Джону заїкнутися, що перстень-ді треба шукати в животі в індика, як хазяїн вирішив: щось отут нечисто. І відмовився різати індика. Йому просто шкода стало.

- Ні, не можу, - заявив він. - А раптом кільце не там? Я тоді з розуму зійду!

- Відома справа, зійдете, - погодився Великий Джон,

І все-таки індика зарізали, і на очах у всіх тих, що зібралися витягли з нього брильянтовий перстень.

Тепер самому хазяїнові схотілося похвастати перед

усіма, що серед його рабів є провидець. Він навіть побився об заставу з одним багатим плантатором, що Великий Джон уміє робити пророкування. Вони довго сперечалися й усе вище піднімали ставки, поки хазяїн, нарешті, не запропонував:

- Ставлю мою плантацію проти вашої, що Великий Джон провидець.

Ударили по руках.

А перевірити вирішили так. Перекинули величезний чавунний казан і щось сховали під нього. Великий Джон повинен був угадати, що саме. Коли Великий Джон прийшов, хазяїн сказав йому:

- Ну як, угадаєш? Ох, якщо не вгадаєш, я з розуму зійду!

- Відома справа, з, - погодився Великий Джон.

Але на душі в нього кішки скребли, він зовсім у собі не був упевнений.

Він обійшов перекинутий казан навколо раз, і два, і три. Почухав у себе в потилиці, насупив брови, навіть змок від хвилювання.

Ні, нічого не міг він придумати!

- Ну, попалася, хитра лисиця, - промурмотав він, маючи, звичайно, у виді себе.

Всі так й ойкнули. Під казан^-те сиділа справжня лисиця!

Стало бути, старий хазяїн виграв парі й зробився вдвічі богаче. У нього тепер було дві плантації й удвічі більше рабів. От як! І він сказав Великому Джону, що така подія треба відзначити. Він візьме стару миссис, свою дружину, у подорож, щоб показати їй Філадельфію й Нью-Йорк. Вони там пробудуть тиждень, іншу, а може статися, і місяць.

А в нагороду він залишає Великого Джона замість себе керуючим на плантації, поки вони із дружиною не повернуться.

Великий Джон проводив білого хазяїна з пані на станцію й побажав їм щасливого шляху. Він, звичайно, і

знати не знав, що хазяїн збирався на наступній станції зійти й повернутися потихеньку назад, щоб подивитися, як там Великий Джон буде управлятися зі справами. Великий Джон поспішив прямо додому й скликав всіх негрів.

- Улаштуємо сьогодні свято! - з він.

Він навіть розіслав запрошення на сусідні плантації. Тільки для рабів, розуміє.

А сам нарядився в парадний костюм білого хазяїна й приготувався до прийому гостей.

Усе прийшли, ніхто не відмовився. Запросили скрипалів і гітаристів, щоб гості танцювали під музику. Вибирав танці Великий Джон, він був хазяїном балу.

У самий розпал вечора Великий Джон раптом побачив у дверях білих чоловіка й жінку. Вони були в порваному одязі й здавалися втомленими й голодними. Великий Джон виявив великодушність і відправив їх на кухню підкріпитися залишками від святкового стола - словом, поводився ну точно як його білий хазяїн.

Через якийсь час білі гості знову з'явилися в залі. Вони встигли почиститися й переодягтися, і Великий Джон відразу довідався їх - це виявилися його хазяїн і пані.

Хазяїн як напуститься на бедного Джона!

- Тебе вбити мало! - кричав він.

- Відома справа, мало, - погодився Великий Джон. - Тільки виконаєте, будь ласка, моє останнє прохання. Я б хотів перед смертю попрощатися з моїм кращим другом.

Білий хазяїн не став противитися, але велів поспішити.

І поки Великий Джон розмовляв зі своїм другом, він уже встиг приготувати мотузку, щоб повісити Великого Джона на суку сикомори.

- Дістань скоріше сірника, - сказав Великий Джон Своєму другові, - і лізь геть на ту сикомору. Я буду стояти під деревом і молитися. А як згадаю у своїх молитвах блискавку, ти - бжик! - запалюй відразу сірник.

І Великий Джон пішов до сикоморі й опустився там на коліна, щоб прочитати свою останню молитву.

- Про Господи милостивий, - сказав він, - якщо ти збираєшся до світанку врятувати мене й уразити на смерть нашого білого хазяїна, подай знак, Господи, пішли на нас блискавку!

І відразу приятель Великого Джона, що сидів у галузях сикомори, чиркнув сірником.

- Вистачить молитися, - злякався білий хазяїн.

Але Великий Джон його не послухався й продовжував свою молитву.

- Про Господи милостивий, - сказав він, - якщо ти збираєшся до світанку врятувати мене й уразити на смерть дружину нашого білого хазяїна, подай знак, Господи, пішли на нас блискавку!

Бжик! - чиркнула в галузях сикомори другий сірник. Цього разу білий хазяїн змовчав, злякавшись, видно, не на жарт, а Великий Джон з молитися,

- Про Господи справедливий, якщо ти збираєшся до світанку звільнити всіх негрів і вразити на смерть всіх наших білих хазяїв, подай знак, Господи, чиркни блискавкою!

Але приятель Великого Джона, що сидів на сикоморі, не встиг втретє із сірником. Білий хазяїн випередив його й швидше блискавки відпустив на волю всіх своїх рабів, а сам скоріше відніс ноги, щоб його тут більше не бачили.

От як Великий Джон приніс неграм волю. Тому його й прозвали Великий Джон Визволитель.

Чому ведмідь клишоногий
Біла теличка
Бом-клівер
Буде Буря

Завітайте до нас:

Батьківські
поради

5 дитячих аудіокниг, які варто послухати в навушниках Audio-Technica

Як показує практика, читання не завжди миттєво стає улюбленим заняттям будь-якої дитини – досить часто цей процес асоціюється виключно з навчанням та школою, тому викликає втому та неприємні емоції. У той же час, допитливість та цікавість так і залишаються головними рисами характеру більшос...

День Ангела. Червневі імена

1 червня — Іван, Сергій; 2 — Іван, Йосип, Раїса, Микита, Тимофій, Олексій; З — Костянтин, Олена, Михайло, Федір, Касян; 5 — Михайло, Леонтій, Фросина; 6 — Євпраксія, Стефан, Федора, Микита; 7— Іван; 8 — Юрій, Олександр, Олена, Андр...