Томаківка

Де теперечки оце селище Томаківка, колись дуже давно була, кажуть старі люди, запорозька слобідка. Заїхала якось сюди цариця Катерина. Схотілося їй вийти з карети та відпочити біля річки під вербами.

Ну, вже як відпочила цариця, тоді пішла на село, на садки та городи подивитись. А воно саме маківки цвіли. Побачила Катерина ті чудові квіти та й питає в свого почту:

— Що це так гарно цвіте?

Князі та генерали зирк, зирк один на одного — і мовчать, бо й вони зроду таких квітів не бачили. Коли це з куреня показався дід-запорожець. Цариця — до нього.

— Діду, що це за квітка? — і показує на мак біля тину.

— То маківка, — відповів старий.

— Томаківка,— не зовсім уторопавши, засміялась Катерина й додала: — Ну, хай же й слобода ця віднині зветься Томаківкою.— Сказала так та й подалась із своїми слугами далі мандрувати.