Тернопіль

По обидвох берегах річки Серету з сивої давнини проживали люди, бо притягувала їх сюди добра риба, водяна птиця та родюче чорне поле. На правому боці було Сопільче, а на лівому — Топільче. Називалось Топільче тому, що в ньому мешкали люди, що прийшли з полів.

— То з полів люди, тополяни, то ті з Топільча.

Ворожі навали, що проходили в тих краях, дощенту спалили Топільче і Сопільче. Деякі часи тут ніxтo не поселявся, і та місцевість заросла густим терном. І називали її Тернове поле.

Коли ж знову на Терновому полі почали поселятися люди, то назвали відновлену оселю Тернополем.

— А звідки ви йдете? — запитували.

— Та з Тернового поля, з Тернополя.

Записав 1968 П. Медведик у Тернополі від Ізидора Кордуби, 72 р.

Джерело:
Неопалима купина: Легенди та перекази Землі Тернопільської