Що таке краса? - Олександра Черешнева

Одного літнього дня, веселий метелик літав у садочку, милувався квіточками які цвіли там. А там багато різних квітів було і ромашки були і васильки, червоні та білі троянди, піони рожеві, синьокі волошки, і навіть соняхи тільки маленькі і без зерняток - декоративні. Метелик літав, розглядав кожну квіточку і милувався, а ще, як знайде в якійсь пелюсточці краплинку води, зупиниться, і давай милуватися собою. Він казав, що гарнішого і кращого за нього немає на цьому світі. Метелик справді був красивим, він мав жовтенькі крильця, які під сонячним світлом переливалися і здавалося, що вони зеленкуваті. По крильцях були різноманітних кольорів, візерунки як мороз малює зимою на віконцях.Краса...
Зупинився було він на ромашці, а пахощі від неї такі солодкі і знайшов він там краплинку. Став перед нею і все на крильця свої видивляється, і крутися з всіх боків, і вихваляє себе.

Тут раптом чує :
- Ей, хвалько, не гойдай квіточки, ти заважаєш!
- Ой! - закричав метелик.- Ти хто, і що тут робиш? Так мене ще ніхто не лякав!
- Я - бджілка. І я ніяк не хотіла тебе лякати. Я тут пилок збираю а ти квітку хитаєш. Незручно ж!
Бджілочка продовжувала невпинно працювати, і так швидко і моторно - любо дивитися.
- Вибач, я не знав. А розкажи що таке пилок, навіщо він тобі, і хто ти така, взагалі?
- Я - бджілка з Великого Вулика - долина така чув? Там вся моя родина, і не тільки, там мешкають всі бджоли околиці. А в цей сад ми літаємо працювати тобто збирати пилок. А з цього пилку вже на нашій долині ми виготовляємо найсмачніший, найсолодший і надзвичайно корисний мед.
- Огооо, як цікаво. І багато ти працюєш?
- Ми працюємо постійно, крім ночі і періодів коли йде дощ.
- Ви багато працюєте. І до речі, в тебе дуже красиві крильця і сукня смугаста. Тобі дуже личить.
- Дякую, мені приємно. Розкажи хто ти? І чим ти займаєшся?
- Я - метелик. Люблю цей сад, особливо ці квіти вони дуже гарні. А ще гарніші в мене крильця, люблю на них дивитися.
- А займаєшся ти чим, бо я щось не зрозуміла напевно.
-Та ні. все правильно ти зрозуміла. Я тільки літаю та милуюся або собою або квітами... - сумно відповів метелик.
- Вибач, але мені треба летіти мене чекають з черговою порцією пилку.
- Так лети, не буду затримувати тебе, я теж полечу шукати нову крапельку ато ця майже висохла і не видно моїх красивих крилечок.
- Бувай метелику!
- Бувай!
Так… так гарна гарна але я я гарніший. Мої крильця це - краса ніхто не рівня мені, навіть якісь працьовиті бджоли. Подумаєш мед, а в мене крильця о це краса!
Вона полетіла, але ще довго думала про свого нового знайомого.Вона теж вважала його гарним, але відчувала вона зовсім інше. Вона зрозуміла, що не хотіла б зустріти його знову, усвідомила він не рівня їй, і краса це точно не його так вихвалені крильця. А що тоді краса? Краса - це праця, спільна праця для результату. Бджілки трудяться і мають результат - їхній мед. Нехай їм не потрібно стільки скільки вони його виготовляють, але без них ніхто з людей не знав би що таке мед, не знав його  користі. Отже краса - це праця, а не гарні зовнішні риси, і не ці речі нас роблять кращими а хороші справи та ще раз праця.