Українська Русский

Річка Красна

Є на Полтавщині красиве і мальовниче село Шкурпели. Лежить воно у вибалку, по якому то тут, то там розкидані білесенькі хатинки. А найбільшою окрасою цього давнього і маленького нині села є невеличка річечка. Колись несла свої древні води вона аж у Грунь. Тече собі, виблискуючи між оксамитовими берегами, така якась вся умиротворена, тиха, спокійна, лагідна. Влітку тепла й голосиста, восени сумна, заколисана холодними туманами, одинока. Лиш старі верби плачуть тоді в її холодну воду та чекають зимового забуття. А взимку вона спить...Спить і чекає весни. Тоді лиш вона згадає свою молодість, свою забуту славу: розхвилюється, розвередується, вийде зі своїх берегів і починає забавлятися, схопить легенький місточок чи кладочку, поламає, потрощить та й кине на берег, мовляв, не забувайте про мене.

Колись давно-давно ця річечка називалась Красною, бо вона й справді була, тоді справжньою красунею: повновода, широка, з чистою прозорою водою, а глибока яка. Найперші сміливці не могли дістатися її дна, а широка вона була така, що лише на човні можна було перебратися на інший берег. Але, як і кожна красуня, була вона примхлива та норовиста. Було розіллється так, що затопить всі луки; і сердяться на неї люди, бо ніде ж і сіна вкосити, а інколи й благенькі хатини підмиє.

Отак і жили люди в постійній суперечці з річкою: то сердились на неї, то вибачали їй оті витівки. Одного разу проходив тим селом якийсь мандрівний філософ. Може, й Григорій Сковорода мандрував тоді курними шляхами полтавськими, ніхто достеменно цього вже не знає, бо давно те було. Поскаржились йому люди на свою красуню. Він і порадив селянам знайти підземні джерела й забити їх овечою вовною. Відтоді, як переказують старі люди, річка засумувала, затихла й почала міліти.

Колись проживав в тому селі козак Іван Шкурпела, дотепний, веселий, сміливий та такий мисливець вправний, що й рівних йому і в навколишніх селах не було. Якось зібрався він на світанку до річки, щоб вполювати качок. Довго чекав тих клятих качок, незчувся як і заснув. А прокинувся — побачив неподалік дівчину вроди небаченої, нелюдської. Волосся дивного зеленкуватого кольору, огортаючи тонкий стан красуні, спадало аж до п’ят, а очі були зелені — зелені (таких потім ніколи не бачив той козак) і сповнені такого жалю та смутку. Дівчина плакала, обіймаючи тоненьку вербу, і сльози її теж були дивними. Цілими ручаями вони стікали по обличчю, по тій вербі і текли в річку. Не міг поворухнутись козак, ніби сила десь його поділась, не міг відірвати очей від того дива... Вже й сам не пам’ятає, як добіг додому. А вранці в одному кінці села говорили:

— А чи чули ви, що Іван Шкурпела зустрів мавку на нашій Красній?

А в іншому чулося:

— Іван Шкурпела бачив відьму.

Лиш старенька бабуся Домаха з сумом хитала головою:

— Повернулась душа річки нашої, оплакує свою славу і вроду давнішню, горює, сердешна.

Відтоді, говорять, і мстить річка-красуня своїм землякам. Зникає село, як зникла Красна. Роз’їжджаються добрі, славні люди з берегів річки тієї по всьому світу, шукаючи свою долю. А які ж щирі, роботящі, красиві, талановиті люди виростали на її берегах. Ще й досі стоїть похилена хатина, де зростав письменник Іван Гребенюк. Це він увіковічив у своїх творах і ту незбагненну красуню Красну, і славних земляків своїх.

З кожним роком міліє річка. Лиш назви Човнова, Човно-Федорівка ще нагадують про її минулу велич і славу.

Походження річок і струмків
Легенда про річку Дністер
Дністер
Легенда «Річка-Либідь»
Легенда "Дніпро та Десна"
Легенда про річку Серет
Легенда про виникнення річки Горинь
Легенди про назву річки Горинь
Походження назви річки Золота Липа
Річка Удай
Легенда про річку Многа
Легенда про Прут і Говерлу
Легенда про річку Стрий
Стрий
РІЧКА СЛАВКА
Легенда про Стрипу
Князівна Стрипа
Горинь

Завітайте до нас:

Батьківські
поради

5 дитячих аудіокниг, які варто послухати в навушниках Audio-Technica

Як показує практика, читання не завжди миттєво стає улюбленим заняттям будь-якої дитини – досить часто цей процес асоціюється виключно з навчанням та школою, тому викликає втому та неприємні емоції. У той же час, допитливість та цікавість так і залишаються головними рисами характеру більшос...

День Ангела. Червневі імена

1 червня — Іван, Сергій; 2 — Іван, Йосип, Раїса, Микита, Тимофій, Олексій; З — Костянтин, Олена, Михайло, Федір, Касян; 5 — Михайло, Леонтій, Фросина; 6 — Євпраксія, Стефан, Федора, Микита; 7— Іван; 8 — Юрій, Олександр, Олена, Андр...