Проклята гора

Посеред високих тополь, розлогих верб високо на горі стояв розкішний панський маєток. Внизу протікала невеличка річка, стояла криниця. Через болото зроблений місточок, яким проїжджав тільки пан.

З маєтку видно, як на полі гнули спини кріпаки. Ніколи пан не сказав до них доброго слова, лише чули від нього крики, а над спинами свистіли нагайки. Щодня обливалися гіркими сльозами і посилали прокльони в сторону пана.

А пан жив веселим життям. На Великдень виїхав з сім’єю в гості до іншого пана. Під вагою карети місток поламався і вся сім’я потонула в болоті.

Нині на цій горі не росте густа трава, а з квітів лише чебрець. На болоті росте осока і жаби ведуть розповідь своїм дітям, щоб тільки гріли свої спини на цьому грішному місці, а жили в іншому.

На горі після смерті пана збудували церкву, що на Великдень провалилася крізь землю разом з батюшкою та християнами, які там були. Щороку на Великдень, коли лягти на цій горі, то можна почути дзвін дзвонів. Іде служба Божа.

Ця гора знаходиться на північ за кілометр від села Чорна Кам’янка.