Українська Русский

Полин - боже дерево (Олесь Бердник)

Прадіди оповідають, що світ створено могутнім небесним мандрівником Дайбогом. Будував його він разом з прекрасною жінкою на ймення Лада. Для любові та щастя готували вони землю, сіючи квіти, трави, дерева, населяючи ліс співучими птахами, ласкавими тваринами, райдужними метеликами та працьовитими бджо лами.
Проте Дайбог і Лада натхненно й старанно працюючи, не бачили, що слід у слід за ними непомітно йде Чорнобог - заздрісний і злий Володар Мороку, підсипаючи в світлі творіння чорні зерна. Тому в зелених дібровах зазвучвли не лише щебетливі, дзвінкі пташині пісні, а й хиже гарчання, злісне каркання, люте шипіння: о зарослях з'явилися шакали, гадюки, на гілках загойдалися стерв'ятники, в бур'янах заплазували скорпіони, побігли отруйні павуки,— в світі почалася боротьба, смерть загуляла по землі.
Зупинився натомлений Дайбог на краю світу, щоб оглянутися на своє творіння, пригорнути подругу Ладу і подивився довкола. Вжахнулися творці, уздрівши те, що вчинив Чорнобог. Потемніло високе чоло Дайбога від праведного гніву, вже він хотів кинутися на ворога, але вчасно стримався. Зітхнувши, сказав Ладі:
- Світ не переробиш. Хай він дасть прорости засіяним чорним зернам. А плоди зла доведеться до решти спожити Чорно богові. Хай стає він господарем світу, раз учинив таку підлу зраду. А я йду разом з тобою, Ладо, творити новий світ, чистий і світлий, як усмішка дитини…
 
Ти  все   віддаєш   Чорнобогу?— здивувалась   Лада.—І   люди залишаються в його ярмі?
Ні,— відповів Дайбог, — залишу для себе непомітне степове зело — полин. Гірка доля моя в цьому споганеному світі, але хто полюбить полин — боже   дерево,   кого   дійме   гіркота   життя,   той знайде шлях до мого нового чистого світу…
 Згодилася Лада зі своїм спільником, і благословили вони полин, і вже після того рушили в путь — творити іншу землю, інші світи.
А куди- невідомо! Лише полин — боже   дерево   шепоче про  все те  дивну   легенду. Він знає. Але спробуй розгадай, збагни   мову   гіркою степового зела!..


І узяв пучок трави сухий тоді співак і подав ханові. І дивиться хан - і сам не свій, неначе в серці рана сталася. 
На ранок, трохи осів туман, і озолотилися гір вершини, а в горах йде вже караван - Отрок з невеликою дружиною. Минувши гору за горою, все чекає він -чи скоро степ рідний і удалину дивиться, трави степової пучок з рук не випускаючи..


Завітайте до нас:

Батьківські
поради

5 дитячих аудіокниг, які варто послухати в навушниках Audio-Technica
Як показує практика, читання не завжди миттєво стає улюбленим заняттям будь-якої дитини – досить часто цей процес асоціюється виключно з навчанням та школою, тому викликає втому та неприємні емоції. У той же час, допитливість та цікавість так і залишаються головними рисами характеру більшос...
День Ангела. Червневі імена
1 червня — Іван, Сергій; 2 — Іван, Йосип, Раїса, Микита, Тимофій, Олексій; З — Костянтин, Олена, Михайло, Федір, Касян; 5 — Михайло, Леонтій, Фросина; 6 — Євпраксія, Стефан, Федора, Микита; 7— Іван; 8 — Юрій, Олександр, Олена, Андр...