Похорон

Був у багатого мужика Гаврила пес Рябко. Узяв той пес та й здох. Ну, мужик хоче його поховати, як християнина, бо пес йому добре служив.
  От іде він до попа та й каже:
  – Хочу я свого пса рябого поховати, як християнина старого.
  Піп каже:
  – Що ти, Гаврило, здурів,– пса рябого поховати, як християнина старого? Ти що, хочеш моїх дітей посиротити?
  Але Гаврило нічого – ходить по хаті, промовляє до попа словами:
  – Ваша голова не пуста, та й моя не порожня, зробити все можна, маю грошей черес – буде похованим мій пес.
  Ці слова промовляє і черес грошей висипає. Як ті гроші піп забачає, аж слинку лигає, аж попа хвороба нападає.
  Бере він ті гроші, хапає, а сам Гаврила радить-научає:
  – Роби, Гавриле, малу домовинку, ніби на малу дитинку, буду щось діяти, будемо пса ховати.
  Іде Гаврило додомоньку, робить домовиноньку, ніби на малу дитиноньку. Беруть вони вдвох з попом пса рябого та й ховають, як християнина старого. Гаврило радий, і піп радий.
  Але пройшло трохи часу, сусіди бачать, що то не чоловік похований, бо всі в багача живі, а тільки пса нема; то то вже видно, що пса поховали.
  Взяли та й написали жалобу до архирея: так і так, пса рябого піп поховав, як християнина старого.
  Архирей тоді:
  – Як так? Я йому!..
  Та й написав у село, що приїде.
  Злякався піп, труситься, до Гаврила йде, свариться:
  – Що ти зробив, ти мої діти посиротив!
  А Гаврило йому:
  – Нічого, батюшко, ваша голова не пуста, і моя не порожня, все зробити можна.
  Тоді він коня сідлає, черес грошей насипає, до архирея вирушає і цапа рогатого на мотузку з собою забирає. Заходить до владики, двері відчиняє і так промовляє:
  – Владиче, владиче, висвяти мені цапа рогатого на попа кудлатого.
  Архирей як розсердиться, як затупає ногами:
  – Як ти смієш мене так просити, щоб з цапа попа зробити?!
  Але Гаврило не плошає, черес грошей виймає, на стіл висипає. Він гроші висипає, а архирея вже хвороба розбирає. Бере він гроші, ховає, а цапа садовляє, постригає, на попа його посвящає. Та ще й каже:
  – Стрижіть його зрідка та й не пускайте до дідька.
  Гаврило рад, і архирей рад.
  Ну, але приходить час архирею в село їхати. Приїжджає він у село, йде до церкви і став там під стіною. А піп у церкві править. Архирей думає, що піп не знає про цапа. Але піп знає та й править і співає:
Ви курите люльку,
  Я нюхаю табаку.
  Ви висвятили цапа на попа,
  А я поховав собаку.
  Ви не винні,
  Я не ви-и-и-не-е-е-ен!

  А дяк йому в тон з клиросу:
Господи помилуй,
  Господи помилуй,
  Господи помилуй,
  А-а-мінь!

  А люди нічого не знають і хрестяться.
  Ну, тоді архирей злякався та й сказав людям:
  – Неправда ваша, люди добрі, піп ваш поховав не пса рябого, а християнина старого.
  Та з тим з села і поїхав.


Завітайте до нас:

Батьківські
поради

5 дитячих аудіокниг, які варто послухати в навушниках Audio-Technica
Як показує практика, читання не завжди миттєво стає улюбленим заняттям будь-якої дитини – досить часто цей процес асоціюється виключно з навчанням та школою, тому викликає втому та неприємні емоції. У той же час, допитливість та цікавість так і залишаються головними рисами характеру більшос...
День Ангела. Червневі імена
1 червня — Іван, Сергій; 2 — Іван, Йосип, Раїса, Микита, Тимофій, Олексій; З — Костянтин, Олена, Михайло, Федір, Касян; 5 — Михайло, Леонтій, Фросина; 6 — Євпраксія, Стефан, Федора, Микита; 7— Іван; 8 — Юрій, Олександр, Олена, Андр...