По гриби - Наталя Забіла

1.
Така хороша осінь!
Такий веселий ліс!
Зелені віти сосон
Мереживом сплелись.

Осики та берізки
Неначе золоті.
Тремтять росинки-бризки
На кожному листі.

— Малята! Добрий ранок!
Ми зараз в ліс підем,
Сьогодні на сніданок
Грибочків наберем.

2.
Під жовтою осикою,
Блискучі та слизькі,
Родиною великою
Розсілись маслюки.

А там, де починається
Зелений ялинник,
Сидить собі й пишається
Хороший боровик.

І поруч з печеричками
Розсілися рядком,
Мов братики з сестричками,
Піддубки під дубком.

А ось пеньок з опеньками!
А он іще грибок!
Малята повні жменьки їх
Кладуть у козубок.

3.
— А ти чого, Маївочко,
Така весела йдеш?
Повнісіньку кошів очку,
Напевно, нам несеш?

— Та ні! Один у кошику —
Зате який же гриб!
Такого ви хорошого
Ніколи не знайшли б.

Така велика шапочка,
А ніжка — як пеньок!
Червоний, в білі крапочки, —
Невиданий грибок!

На галяві під кущиком
Він у травиці ріс,
З голівкою блискучою,
Найкращий на весь ліс!

Тут збіглися ми з бору всі!
— Ой дівчинко мала!
Ти ж погань-мухоморище
Під кущиком знайшла!

Зламай його на кришечки,
Покинь його мерщій,
А ці ось сироїжечки
Збирай у кошик свій!