Півникова наука - В.Нагорняк

Сонечко (співчутливо)

Взяв мішок він на крило

І поніс через село.

Ведучий

У млині зустрівся з Хортом:

Все змолов найвищим сортом.

Сонечко (до Півника)

Відпочинь…

Півник

Де взяти часу?

У дорогу рушу зразу!

Ведучий

Знову – лантух на крило,

Й пішки через все село…

Півник  з  мішком  іде  через  село.

Сонечко   

Ось, уже він на подвір’ї,

А від млива – біле й пір’я!

Підбігають Круть та Верть, заглядають у мішок.

Круть

А змолов як – наче сніг!

Верть

А багато!..

Круть 

Повен міх!

Верть 

Треба тісто замісити…

Півник

Хто бажає це зробити?

(до Крутя)   Може, ти?

Круть

О ні, не я!

Верть    

Це робота – не моя!

Мишенят – як вітром здуло. Гасають. Півник же розпалює грубку, замішує тісто, рве вишні та робить пиріжки.

Сонечко 

Наче вітер -  коло хати

Знов гасають Мишенята.

Ведучий

Півник тісто замісив.

Півник пічку розпалив.

В піч ладнає пиріжки…

Півник

Хай рум’яняться боки!

Ведучий  (до Сонечка)

А нероби?.. Бачиш їх?

Сонечко

Бачу  грища… Чую  сміх…

Ведучий

Ці  ледащо… Де  ж  вони?

Верть (голос за сценою)

Круте, де ти?!

Круть (голос за сценою)

Дожени-и!!!

Сонечко (з осудом)

Цілий день одне лиш знають –

Байдикують…

Ведучий (з осудом)

Ще й співають!..

                Перша  пісня  Мишенят

1.

Ми – веселі Мишенята;

Нас нікому не спіймати.

Довгі маємо хвости –

Мишенята хоч куди.

Як закрутимо хвости –

Мишенята хоч куди!

2.

Ми – веселі Мишенята;

Просим пісеньку співати.

Хай позаздрять нам коти:

Я – ховаюсь, ти – веди;

Я – ховаюсь, ти – веди:

Хай позаздрять нам коти!

3.

Ми – веселі Мишенята;

Навчимо і вас гуляти.

Стане весело і вам:

Пам-па-рам-па-пам-па-рам!

Пам-па-рам-па-пам-па-рам! –

Стало весело і вам!

Закривається завіса.