Українська Русский

Овдовіла фортеця в ущелині Сунчхан

За давніх часів жила в селі Сунчхан красуня Синси. Далеко навколо рознеслася про неї добра слава. Дні й ночі лила Синси гіркі сльози, издому не виходила, на долю свою ремствувала. Тільки весілля зіграли, а коханий чоловік умер. Що ні день приходять свати розумника так зі сватати,адже була Синси зовсім молода. Тільки не хотіла Синси знову заміж іти,вирішила вірність зберігати померлому чоловіку.
Жив в одній з нею селу молодий сонби 1 по імені Сольси. Славився на всю округу своєю вченістю. Він давно втратив дружину, а коли із про Синсии її чесноти, задумав послати до неї сватів.
Розгубилася жінка, а потім відповіла сватам, що не збирається заміж.
Так так строго!
Не спокусилася Синси ні славою, ні вченістю Сольси.
А Сольси, хоч і знав, що жінка дала обітницю вірності, відмови не очікувала. Він знову відправив сватів, і все повторилося, як й у перший раз.
Тільки Синси була ще твердіше, решительней.
Все життя Сольси везло, у нього не було невдач, і зараз він просто не знав, як бути.
Може, взагалі не женитися? - запитував він себе. Але з кожною відмовою Синси любов його до неї сильнішала . Сольси спробував знайти собі дружину в іншому місці. Від пропозицій відбою не було. Але жодна  наречена не йшла ні в яке порівняння із Синси. І від цього на душі ставало ще важче. Нарешті Сольси зарікся  ніколи не згадувати про красуню вдові.
Піти з головою в науки. Тільки нічого із цього не вийшло. Усе нагадувало Синси - і  бутон, що розпустився, і Місяць. Подумав отут Сольси, що так і занедужати недовго, і говорить жінці:
- Я надягну дерев'яні башмаки на високому каблуці, висотою в три чжа2 ,і відправлюся пішки в Сеул, а ви в цей час будете зводити стіну. Побудуєте її до мого повернення - ніколи більше не пошлю до вас сватів,а не встигнете - прийде вам мене вислухати.
Важкий був це угода, так робити нема чого, і Синси погодилася. Виграє - назавжди позбудеться від настирливого вченого.
І от на наступний ранок Сольси надяг дерев'яні башмаки й пішки відправився в Сеул. А Синси прийнялася зводити стіну. Нелегко довелося Сольси, та й Синси теж. Сольси тільки й думав про те, як би повернутися перш, ніж Синси вибудує кріпосну стіну. А Синси намагалася щосили   випередити Сольси й назавжди відбити в нього полювання свататися до неї.
- Треба неодмінно встигнути, - говорила собі Синси й трудилася з ранку до ночі. Нарешті вона поклала останній камінь, зітхнула з полегшенням і сказала: - Я виграла! Воно й не дивно. Навіть богатир не зміг би встигнути на таких каблуках.
І раптом - об жах! Удова підняла голову й затремтіла від страху. Перед нею стояв Сольси.
- Ви програли! - закричав він і застрибав від радості.
Синси не могла зрозуміти, чому він так говорить. А Сольси показав пальцем на її плаття й пояснив:
- Ви не встигли стряхнути із плаття глину, виходить, робота не закінчена.
От і виходить, що я переміг.
Синси глянула на свій поділ і побачила прилиплі до нього грудочки глини.
Вона так поспішала, що забула обтрусити плаття. Що отут скажеш? Вона й справді   програла. Угода є угода. І, щоб не порушити обітниця вірності чоловіку, Синси кинулася в ріку, пішла за чоловіком.
А високу кам'яну стіну, що Синси склала, люди назвали Овдовілою міцністю.
Вона завжди буде нагадувати про чистоту й вірність жінок.
Завітайте до нас:

Батьківські
поради

Планшет - золотий ключик до світу казок
У кожного дитинство асоціюється з чимось прекрасним, добрим та світлим. Яскраві іграшки, барвистий одяг та старі-добрі казки - саме те, що треба. Нічого не замінить малюкам мамину казочку на ніч, теплі обійми та ніжні цьомчики. Але сучасні діти зовсім не схожі на нас, дорослих. Вони прагнуть само...
Новинки до книжкового Арсеналу
«Книжковий Арсенал» – це найдовгоочікуваніша подія читацької весни! І видавництво «Ранок» підійшло до неї з усією властивою їм відповідальністю, креативом та вмінням передчувати найтрендовіші та найжаданніші віяння в книжковому світі. Ми зібрали свіженькі хіти, щ...