Нові помічники Святого Миколаяі (кольори, звірята, лічба)

В лісах чарівної землі, де сніг лежить і влітку на землі, жили двоє друзів: хлопчик Кукосік та дівчинка Кокося.
Кукосіку було три рочки - один, два, три, а Кокосі було цілих п’ять - один..два…три..чотири…п’ять! Друзі любили по лісі гуляти, з іншими дітками танцювати та на ґринджоликах-санчатах кататись.

Одного сонячного дня Кукося та Кукосік пішли гуляти на найвищу гірку в лісі. Вони піднялись о-о-ось так, сіли на ґринджоли - о-о-ось так, і з веселим сміхом покотились в долину…ах!

Вітер свище, сонечко блищить, краса!

Їхали вони…їхали - та на вузеньку стежинку, за високі блакитні ялини заїхали. А навколо, як дзвіночки, дзвенять срібні сніжинки. Дзінь-дзінь-дзінь!

Скрип-скрип…
А хто це йде, чиї то кроки в сніжку скриплять? Кого зустріли наші друзі? А зустріли наші друзі Святого Миколая!

Він повертався до своєї чарівної хатинки, за самою високою та широкою блакитною ялинкою. Кукосик та Кукося попросили чарівного дідуся показати їм хатинку, та подарунки, які готують діткам на свято, під подушку.

Святий Миколай засміявся ось так «хо-хо-хо!» та сказав: «Запрошую вас, друзі, до моєї хатинки!».

Друзі пішли до хатинки Святого Миколая, та зайшли в чарівну майстерню. Там були гномики та різні лісові звірі: зайчики, білочки, їжачки, лисички… Хто ще? Кого зі звіряток ти ще знаєш? А як білочка скаче? Ось так!
Всі вони обгортали в червоні, сині, жовті… Які ще кольори ти знаєш? Так! Молодець!
І з цими кольорами був кольоровий папір!
В нього загортали подарунки для всіх чемних дітей.

Кукося попрохав Святого Миколая:

- Любий Миколаю, ми хочемо тобі допомогти загортати подаруночки!

Святий Миколай відповів:

- Скоро свято, потрібно поспішати, щоб всі чемні дітки могли свій подаруночок від мене отримати! Так, допоможіть, будь-ласка, мені та моїм іншим помічникам!

Всі гарно допомагали, подарунки загортали, в коробки пакували. Поміж подарунків в майстерні, Кокося не побачила м’якеньку лялю з довгим волоссячком, яку вона хотіла. А Кукосик чомусь не бачив гру з картинками-розмальовками, про яку він мріяв. Але свої бажання вони намалювали в листі до Святого Миколая…

Коли друзі Кукосик та Кококся повернулись додому, вони сумували, тому що думали, що цього року вони були зовсім нечемними. Але ж вони не вередували, гарно грались, і мамі, татові, бабусям та дідусям пісеньки співали!

Прийшла ніченька. Кокося та Кукосик поцьомали мамусю і татка - та лягли тихенько спатки.
А зранку вони прокинулись, солоденько потягнулись та побачили…Що вони побачили? А побачили вони в себе під подушкою подаруночки, в кольоровій обгортці даруночки. У Кокосі це буля гарна ляля, а в Кукосика – гарна гра з картинками-розмальовками. Як чудово - вони були чемними!

Такі молодці, ці маленькі помічники мами, татка , Святого Миколая та лісових звіряток! Хо-хо-хо!

Автор: Чарівниця Харизма