Незабудки

Давно те було… У долині, де сонце справило весілля з землею і вона від родючості розливалася молочними ріками, заростала міцними лісами, плодоносила виноградом та пшеницею, жили щасливі люди. Всі вони були молодими і нісого не знали-не відали про чорну зраду. Хлопці любилися із дівчатами і вже збиралися побратися з ними, як з гір спустилися чужинці – вершники і хмарою налетіли на село. Вони забрали хлопців у полон, щоб повезти їх за сині, круті гори. Дівчата стали перед переможцями на коліна, благаючи повернути їм наречених. Тоді вершники загадали їм зіткати полотно, яким можна було б вистелити шлях з долини через гори аж в їхню загірську країну. Затим і відпустять з полону. Минали дні за днями, місяці наздоганяли місяці, і роки грізно вкарбувались в час. А дівчата без спочину ткали і ткали полотно. І воно досягло вже верхівок гір. Та знесилилась одна ткаля і заснула прямо за верстатом. І приснилося їй, ніби нареченим їхнім дуже нудно стало жити, і почали вони залицятися до жінок-чужинок. А деякі вже немовби й побратися з ними думають.

Розповіла дівчина сон подругам. Жахнулись вони, не знаючи, що вдіяти. Бо, щоб доткати полотно, треба було ще рівно стільки, як уже минуло днів, місяців, і років. І тоді наймолодша з ткаль сказала: “Не журіться, сестри, я знаю, що робити. Перекинусь я в квітку голубу, що росте по луках у нас на долині, а ви просіть птахів перенести мене у країну, де живуть наші милі. Побачать хлопці квітку з рідної землі і осоружними стануть їм чужинки”.

Оглянулись подруги, а дівчини вже нема, тільки квіточка голубіє при дорозі. Попросили вони птаха, і той заніс квіточку в країну, де хлопці були в полоні. А вона рясно заголубіла, і коли прийшли полонені сіно косити, то й натрапить на голубу голівку.

-         Хлопці, та це ж квіточка з нашого краю? – зітхне і вже не забуває тієї, що чекає його на батьківщині, і очі його не дивляться більше на чужих жінок.

А дівчата тим часом все ткали полотно і зрештою доткали його до краю. Злі вершники змушені були відпустити полонених, і по доріжці з полотна наречені спустилися з гір до своїх дівчат. Тільки наймолодшого з них не зустріла мила. Та він її довіку не забув і все ходив на луки милуватися ніжним голубим цвітом. А квітку ту назвали незабудкою.
 


Завітайте до нас:

Батьківські
поради

День Ангела. Квітневі імена
1 квітня - Дарка, Клавдія, Дмитро; 2 - Мотря, Сергій, Микита; 3 - Яків, Хома, Зоя, Мартин, Кирило; 4 -Василь, Василина; 5 - Пилип, Лідія, Явдоха, Василь; 6 - Захар, Сидір, Яків, Глафіра, Петро; 7 - Марія, Йосип; 8 -Кіндрат, Василь, Ганна, Лариса; 9 -Федосій, Павло,...
Народний календар у квітні
1 квітня — Дарини, Хризанта. Якщо в цей день погода тепла — це на добро, на багаті, дорідні врожаї. «Дарія літо дарує». 4 квітня — Василя Теплого. Якщо навколо сонця утворилося коло, то врожай буде добрий. 6 квітня — Захарія і Якова. «На Захарія і Яко...