Надогонялся

Прийшла весна. З теплих країв прилетіли на скелі біля Берингової протоки дві пуночки. Звили собі гніздо на високій скелі біля самого моря.
Пуночка-матір знесла яйце і почала його насиживать. З місця злетіти боялася, щоб яйце холодним вітром не обдуло. Від дощу його прикривала собою, недоїдала, недосипала.
Нарешті вилупився з яйця синку. Та такий вдалий, такий пригожий. Ні в кого на всьому узбережжі не знайшлося б пташеня красивіше. Одне погано - криклив дуже.
Тут вже і справді батькам ніколи було ні попити, ні поїсти, ні поспати. Якщо батько на видобуток відлітає, колисає мати синочка. Якщо мати відлучиться, батько над ним клопочеться.
Ось одного разу сиділа пуночка-мати на краю гнізда й співала синові пісеньку:
Чиї-чиї це маленькі лапки?
Чиї-чиї це маленькі крильця?
Чия-чия це маленька головка?
Чиї-чиї це гарненькі оченята?
Чиї-чиї-чиї-чиї?
Летів повз ворон, почув пісеньку, сів неподалік і став слухати. Слухав, слухав і заслухався. Так сподобалася йому ця пісенька, сказати неможливо. Почав він просити пуночку:
- Подаруй мені пісеньку! Віддай пісеньку!
- Що ти! - каже пуночка. - Не можу віддати. Одна вона у нас. Немає іншої пісеньки.
- Я тебе дуже прошу, - вмовляє ворон. - Я тепер без цієї пісеньки жити не можу.
- А мій синок без пісеньки заснути не може. І не проси, не віддам!
Розсердився ворон:
- Добром не віддаси, силою заберу!
Налетів на пуночку, вирвав у неї пісеньку і полетів.b_150_100_16777215_00_http___www.planetaskazok.ru_images_stories_narod_skaz_sbornik_esc_chuk_img_40.jpg
Тут пуночка-синку розкричався, розплакався. І пуночка-мати заплакала.
Одного разу влітку молода жаба побачила журавля. Той стояв на одній нозі, дрімав.
«Яка довгоногий птах, - подумала жаба, - я таке вперше в житті бачу».
Жабу звали Вамынгу. Вона була дуже цікава: підстрибом дісталася до журавля, щоб добре її роздивитися. Той дрімав ні на кого і ні на що не звертаючи уваги.
- Тобі набридло стояти на двох ногах, або у тебе одна болить? - запитала Вамынгу. Дуже їй захотілося дізнатися, навіщо ця птиця ногу в кулаці тримає.
- Ні, нічого в мене не болить, - знехотя відповів журавель, - мені хочеться дрімати.
- А як тебе звуть? - не вгамовувалася Вамынгу.
- Сятыльгак.
- Ти на кого-небудь сердишся?
- Ні, ні на кого не серджуся.
- Тоді давай пограємо, а то мені одній нудно.
- Ні, я вже награвся.
- Тоді давай поскаче разом.
- Ні, я вже напрыгался.
- Ну так давай грати в догонялки! Лови мене!
- Ні, я вже надогонялся.
- Кого ж ти доганяв? - запитала жаба, озираючись по сторонах. - Нікого навколо не видно!
- Доганяв я таких же болтунишек, як ти. Надогонялся так, що живіт у мене повний. Відкладемо догонялки на завтра, - сказав він і знову задрімав.
Стукала, стукала жаба очима, та так нічого і не зрозуміла.
А ти зрозумів?

Завітайте до нас:

Батьківські
поради

5 дитячих аудіокниг, які варто послухати в навушниках Audio-Technica
Як показує практика, читання не завжди миттєво стає улюбленим заняттям будь-якої дитини – досить часто цей процес асоціюється виключно з навчанням та школою, тому викликає втому та неприємні емоції. У той же час, допитливість та цікавість так і залишаються головними рисами характеру більшос...
День Ангела. Червневі імена
1 червня — Іван, Сергій; 2 — Іван, Йосип, Раїса, Микита, Тимофій, Олексій; З — Костянтин, Олена, Михайло, Федір, Касян; 5 — Михайло, Леонтій, Фросина; 6 — Євпраксія, Стефан, Федора, Микита; 7— Іван; 8 — Юрій, Олександр, Олена, Андр...