Мамина казка про Білочку

В одному лісі жила Білочка. Вона дуже любила гратися зі своїми друзями – лісовими звірятками. На холодну зиму Білочка збирала горішки і клала їх у своє дупло на дереві. Одного разу вона повернулася з лісу та побачила, що її горішків немає. Білочка так засмутилася, що аж заплакала. Але треба було щось робити. Витерла вона очі хустинкою та пішла шукати зниклі горішки. А на зустріч їй йде Їжачок. Побачив він, що в Білочки очі засмучені та питає:
- Білочка, ти чого така сумна?
- Ой, Їжачок! Були в мене горішки зібрані на зиму. А сьогодні я прийшла з лісу додому, а їх немає. Що мені робити? Що я буду їсти взимку?
Шкода стало Їжачку Білочки і він сказав:
- Пішли зі мною!
Привів він Білочку до себе додому та дав їй багата яблук і каже:
- Ось тобі яблучка. Насуши їх на зиму.
- Дякую тобі, Їжачок! – сказала Білочка та пішла собі далі.
А Їжачок пішов до друзів – звірят і розповів їм про біду Білочки. Тоді вони разом пішли і назбирали у лісі дуже багато горішків. Усе принесли до Білочки і подарували їй.
- Дякую Вам друзі за турботу і допомогу! – щиро подякувала Білочка і запросила всіх у гості їсти яблучний пиріг.