Українська Русский

Легенди про вербу

Жила колись в нашому краю дівчина рідкісної вроди. Безліч юнаків і поважних чоловіків пропонували їй серце, багатство та славу, здобуту в боях чи у важкій праці. Та дівчина відмовляла всім лише тому, що була закохана в свою вроду, завжди дивилася на себе в дзеркало й зі смутком повторювала:

-Невже колись пропаде ось таке чудо? Невже злиняють брови, потьмяніють очі, зморщиться шкіра й стану я згорбленою бабою.

А коли приходили женихи, вона вимагала:

-  Подаруйте мені вічну красу, тоді я покохаю вас. Хто здобуде
таємницю нев'янучої молодості, той стане моїм обранцем,

Роз’їжджалися у всі кінці світу женихи, шукаючи еліксиру юності для самозакоханої діви. Всюди побували вони: в підземеллях алхіміків, в заморських краях, в чаклунських оселях, проте ніде жаданого еліксиру не знаходили. Багато хто з них наклав головою в далеких мандрах.

Якось сиділа діва над озером, дивилася в дзеркальне плесо, милуючись собою, і розчісувала буйні коси. І закохався в неї водяний цар. Виплив з ковбані, обережно наблизився до красуні, щоб не злякати її, і тихенько покликав, зітхаючи:

- Ти не бійся мене, діво прекрасна. Я цар водяний!
Затуманеним поглядом ковзнула вона по плечах, вкритих лускою,

по зеленому волоссі, кивнула привітно:

Бачила я вас перебачила, царю водяний? Які тільки женихи до мене не сваталися. Ти ще красунчик порівняно з деякими. Не лякаюся тебе,— кажи, чого бажаєш?

 

—  Покохав  я тебе, діво, міцно й  навіки.  Не  зустрічав такої
краси ні з-поміж русалок моїх, ні між тих дівчат, що купаються
у володінні моєму.  Будь мені  за дружину, зроблю тебе царицею
водяного царства.  Все для тебе зроблю,  чого зажадаєш, бо силу
маю велику І„

Стрепенулася дівчина.

—  Все можеш зробити?

- Так! Наказуй!

—  Чудово,— загорілася діва, замисливши, одначе, обдурити во­дяного  володаря.— Буду   ттвоєю,   але...   зроби   так,   щоб   вічно  мій
прекрасний   образ   відбивався  у  дзеркалі   твоїх   вод,  щоб  з   року
в рік він ставав усе гарніший і гарніший...

Нахмурився цар, замислився. Зрозумів, що дала йому діва підступну загадку, ошукала його. Бути вічно молодою, бути відобра­женою в озері й разом з тим не йти до нього? Але слово було сказане, гідність володаря вод не дозволяла йому відмовитися під обіцяного.

- Буде так, як ти зажадала,— зітхнув цар.— Вічно твій чарівний

образ буде відбиватися в цьому озері,  але станеш
ти плакучою вербою — деревом прегарним і замисленим. Цілуватиму я коріння твоє, що
купатиметься у водах моїх, буду ніжити коси зелені хвилями буйними...
Так заявилося в нашому краю нове славне дерево — верба плакуча…

Завітайте до нас:

Батьківські
поради

Грайся, навчайся та вчися дружити!
Унікальний продукт на українському ринку парні актівіті «Я+Ти». Що це таке? Це два блокноти створені спеціально для дитини та її друга. Усередині на дітей чекатимуть цікаві та незвичайні завдання на логіку, лічбу, читання, нестандартне мислення. Чому незвичайні? Бо не всі малюк зм...
Книжкові скарби
Для чого потрібні скарбнички? Правильно, щоб зберігати найцінніше. А для турботливих батьків немає нічого ціннішого, аніж посмішка їхніх дітей. Ховати посмішки до скарбничок – задум, прямо скажемо, не дуже, інша справа – ховати те, що ці посмішки викликає! «Скарбничка віршів&r...