Легенда про озеро Синевір

У північно-східній частині Міжгірського району, біля підніжжя гори Озірної розташувалося Синєвирське озеро.  Легенда розповідає, що в давні часи ці гори належали графу, в якого була красуня донька Синь. В очах дівчини неначе була зібрана вся синява карпатського неба. Одного разу граф приїхав у гори перевірити, як працюють наймити, і взяв із собою доньку. На поляні, де паслися вівці, Синь побачила юнака, котрий грав на сопілці. Молодята познайомилися, і Вир (так звали пастуха) попросив дівчину приїхати ще. Молоді стали таємно зустрічатися, доки про це не довідався її батько. Заборони не злякали Синь, і тоді граф наказав убити пастуха. Якось Вир сидів на лісовій галявині і грав. Слуги графа підкралися і зіштовхнули на нього великий камінь. Почувши страшну звістку, Синь гірко заридала. Дівочі сльози лилися, лилися, поки не затопили всю галявину і її саму, утворивши озеро, котре люди назвали Синєвир, а острівець посередині – це вершок каменя – могили Сині й Вира.