Легенда про Чорне море

Давно це було. Жив на світі казковий богатир, сили не- чуваної, сміливості небаченої. Мав він зброю дивовижну — чарівну золоту стрілу. Та не тим стріла славилась, що була з чистого золота викута, коштовними каменями прикрашена, а тим, що мала чудесну властивість. Варто було богатиреві взяти свій лук, натягти тугу тятиву - і летіла стріла на край світу з такою швидкістю, що людське око не помічало польоту її. І там, де вона пролітала, спалахувало повітря, закипала вода, плавилася земля, гинуло все живе.
 
Страшна це була зброя. На щастя, була вона в надійних руках. Богатир був людиною чесною, справедливою і вогнен­ну стрілу без потреби до рук не брав. На інші країни він не зазіхав, а на його вітчизну вороги не нападали - боялись.
 
Багато-багато років жив на землі цей богатир і невсипуще беріг чудодійну стрілу. Та ось настав час розставатися йому з життям. Задумався богатир: кому передати стрілу? Чи є в світі людина, якій можна було б довірити стрілу, не побоюю­чись, що вона використає її на шкоду людству? Не можна за­лишити на землі вогненну стрілу, бо злі люди, заволодівши такою страшною зброєю, можуть підпалити весь світ і зруй­нувати його.
 
І вирішив богатир сховати чарівну стрілу, та так, щоб її ніхто не зміг знайти протягом тисячоліть! І лише тоді, коли люди навчаться цінувати й берегти мир,- тоді вони знайдуть стрілу, щоб використати її чудодійну силу в мирній праці.
 
Покликав богатир синів своїх і говорить їм:
 
—        Діти мої, я старий і тяжкохворий. Недовго лишилося жити мені на світі.
 
Відімкніть підземелля ось цими ключами, візьміть золоту стрілу і киньте її посередині Чорного моря.
 
Виконуючи волю вмираючого батька, сини тієї ж ночі ви­рушили в дорогу.
 
Зійшли брати на сині гори, піднялися до блакитного неба, і перед їхніми очима далеко внизу розкинулося величезне, безкрає море. У його тихих водах відбивалося велике червоне сонце, що саме сходило.
 
Це було Чорне море.
 
І раптом брати відчули, що шкода їм розлучатися з дорого­цінною стрілою. І вирішили вони не викидати таке багатство в море.
 
А коли б вони мали вогненну стрілу, то завоювали й під­корили б усі країни, які вони знають, збудували б на вершині гори великий замок, взяли б собі за жінок найкращих у світі красунь...
 
І домовилися брати, що сховають стрілу в горах, а батькові скажуть, що виконали його волю. Так і зробили.
 
Проте батько якимось чином розкрив їхній намір і з обу­ренням накинувся на своїх синів.
 
Тоді сини, переконавшись, що неможливо залишити за со­бою чудодійну зброю, знову вирушили до берегів далекого моря і з жалем виконали наказ батька.
 
Вогненна стріла впала в морську безодню. Потемніло від гніву море, закипіли, захвилювалися його тихі води.
 
І відтоді не може заспокоїтися Чорне море. Трапляється, завирує воно, заклекоче, здійме величезні хвилі, марно нама­гаючись викинути з глибин своїх смертоносну зброю.
Завітайте до нас:

Батьківські
поради

Грайся, навчайся та вчися дружити!
Унікальний продукт на українському ринку парні актівіті «Я+Ти». Що це таке? Це два блокноти створені спеціально для дитини та її друга. Усередині на дітей чекатимуть цікаві та незвичайні завдання на логіку, лічбу, читання, нестандартне мислення. Чому незвичайні? Бо не всі малюк зм...
Книжкові скарби
Для чого потрібні скарбнички? Правильно, щоб зберігати найцінніше. А для турботливих батьків немає нічого ціннішого, аніж посмішка їхніх дітей. Ховати посмішки до скарбничок – задум, прямо скажемо, не дуже, інша справа – ховати те, що ці посмішки викликає! «Скарбничка віршів&r...