- Головна>
- Казки>
- Казки народів світу>
- Російські казки>
- Казка про срібне блюдечко і наливне яблучко
Казка про срібне блюдечко і наливне яблучко
От прийшов він у те місто, до палацу. Тут із ганку золотого сходить цар та й каже йому:
— Візьми, діду, з мого царського колодязя живої води. А як донька оживе, приведи її до мене разом з блюдечком, з яблучком та з сестрами-лиходійками.
Старий радіє, додому везе склянку живої води.
Тільки приснув на Машеньку живої води — враз ожила вона, впала батькові на груди. Люди збіглися, заплакали.
Поїхав дід із дочками до столиці, до царських палат.
Вийшов цар, подивився на Машеньку. Стоїть дівчина, мов весняний цвіт, очі — сонцем сяють, на чолі зорі виграють, по щоці сльози котяться, мов перлини падають.
— А де ж блюдечко та наливне яблучко? — питає цар.
Узяла Машенька блюдечко з яблучком, покотила яблучко по блюдечку, наливнеє, та по срібному.
Залунав-розлігся дзвін-передзвін, а на блюдечку одне по одному всі міста російські виставляються, в них полки збираються із знаменами, бойовими лавами шикуються, воєводи перед строями, голови перед взводами, десятники перед десятками. І пальба, і стрільба, дим хмарою став.
Котиться яблучко по блюдечку, наливнеє, та по срібному. А на блюдечку море хвилюється, кораблі, наче лебеді, плавають, прапори на них розвіваються, гармати стріляють. І стрільба, і пальба, дим хмарою став — усе від зору сховав.
Котиться яблучко по блюдечку, наливнеє, та по срібному, а на блюдечку все небо красується, ясне сонечко за світлим місяцем котиться, зорі в коло всі збираються, лебеді попід хмарами пісні ведуть. Цар з такої дивини все дивується, а красуня сльозами заливається:
— Царю-батечку, візьми моє яблучко і срібне блюдечко та помилуй, не карай сестер моїх.
Взяв її за руку цар та й каже:
— Блюдечко твоє срібне, а серце твоє діамантове. Хочеш бути мені дружиною улюбленою, всьому царству доброю царицею? А сестер твоїх ради тебе я помилую.
У царя ні пиво варити, ні вино курити — всього в погребах багато. От і справили, не гаючись, весілля. Був бенкет на весь світ, так співали — аж зорі з неба впали, танцювали — аж підлогу протоптали. Тут і казці кінець.
Батьківські
поради