Казка для Дарусі

Жила собі була маленька хмаринка. Вона була весела, й зовсім не полюбляла рюмсати, як усі інші хмаринки, тому їй було нудно з ними гратись у небі, і одного вечора вона вирішила спуститись ближче до землі.
Там було стільки цікавого! Вусатий дядько у крислатому капелюсі проводжав стадо корівок додому, у ставочку плавали гуси, на гойдалці сиділа маленька дівчинка з книжкою. Хмаринці стало цікаво – що ж воно у тій книжці? – й вона підлетіла ближче. Замріяне дівчатко навіть нічого не помітило, доки аж від хмаринки війнуло прохолодою. Тоді дівча нарешті відвело очі від книжки й здивовано заклякло: біля неї майже на самій землі сиділа чималенька хмаринка розміром десь мабуть зо кита й привітно посміхалась.
- Ти хто? – від несподіванки забувши про чемність спитала дівчинка.
- Я – хмаринка. А ти?
- А я – Даруся. А що ти робиш тут, на землі?
- А... не знаю, шукаю чогось... чогось цікавого... А ти що тут робиш?
- Книжку читаю.
- А це цікаво?
- Дуже!
Хмаринка подивилась на обкладинку – там було намальовано золотоволосого хлопчика на якійсь кульці, ніби зліпленій із землі. Хмарці стало цікаво – що ж воно таке? Як це – читати?
- А можеш мене навчити... читати?
- Ну, я спробую, дивись...
...Хмаринка зазирала Дарусі через плече, а та їй показувала літери, розказувала, як вони поєднуються у слова, і ось нарешті хмаринка прочитала по складах: „Ма-лень-кий принц”.
- Ой, мені ж додому потрібно! Мама, мабуть, на мене зачекалася! Бувай – я лишу тобі на ніч книжку, а ти її потім залиш на гойдалці, добре?
- Добре! Може, ще побачимось?
- Звичайно! Прилітай у гості.
І дівчинка побігла до дому, а хмаринка почала читати. Ніч була зоряна, тож хмарці було добре видно літери, вона читала аж до ранку.
А на ранок впав туман – наша хмаринка, яка досі ніколи не плакала, розляглася долиною і тихенько собі рюмсала, а її дрібні сльози опадали на травичку та листя срібними крапельками. Аж доки Сонце – хмарчина мати, не зігріла одну із своїх мінливих донечок у обіймах і не покликала назад у небо.
А Даруся, що щойно прибігла до гойдалки, встигла лишень помахати хмаринці навздогін:
- Хмааарииинкоооо! Бууууувааай!


Завітайте до нас:

Батьківські
поради

Народний календар у листопаді
4 листопада — Казанський день, Святкування  ікони Казанської Божої Матері. 5 листопада — Якова. Якщо цього дня піде град або снігова крупа, то на Мотрону (22) почнеться справжня зима. 8 листопада — Дмитра, Змитра. Поминки предків, дідів день. 10 листопада — Пара...
День Ангела. Листопадові імена
1 листопада — Марта, Іван; 2 — Артем, Клавдія, Герасим; 3 — Юлія, Іван, Іларіон, Антоніна; 4 — Олександр, Анна, Федора, Костянтин; 5 — Яків, Ничипір, Серафима, Гнат; 6 — Опанас, Степанида; 7 — Параска, Маркіян; 8 — Опанас...