Казка для Дарусі

Жила собі була маленька хмаринка. Вона була весела, й зовсім не полюбляла рюмсати, як усі інші хмаринки, тому їй було нудно з ними гратись у небі, і одного вечора вона вирішила спуститись ближче до землі.
Там було стільки цікавого! Вусатий дядько у крислатому капелюсі проводжав стадо корівок додому, у ставочку плавали гуси, на гойдалці сиділа маленька дівчинка з книжкою. Хмаринці стало цікаво – що ж воно у тій книжці? – й вона підлетіла ближче. Замріяне дівчатко навіть нічого не помітило, доки аж від хмаринки війнуло прохолодою. Тоді дівча нарешті відвело очі від книжки й здивовано заклякло: біля неї майже на самій землі сиділа чималенька хмаринка розміром десь мабуть зо кита й привітно посміхалась.
- Ти хто? – від несподіванки забувши про чемність спитала дівчинка.
- Я – хмаринка. А ти?
- А я – Даруся. А що ти робиш тут, на землі?
- А... не знаю, шукаю чогось... чогось цікавого... А ти що тут робиш?
- Книжку читаю.
- А це цікаво?
- Дуже!
Хмаринка подивилась на обкладинку – там було намальовано золотоволосого хлопчика на якійсь кульці, ніби зліпленій із землі. Хмарці стало цікаво – що ж воно таке? Як це – читати?
- А можеш мене навчити... читати?
- Ну, я спробую, дивись...
...Хмаринка зазирала Дарусі через плече, а та їй показувала літери, розказувала, як вони поєднуються у слова, і ось нарешті хмаринка прочитала по складах: „Ма-лень-кий принц”.
- Ой, мені ж додому потрібно! Мама, мабуть, на мене зачекалася! Бувай – я лишу тобі на ніч книжку, а ти її потім залиш на гойдалці, добре?
- Добре! Може, ще побачимось?
- Звичайно! Прилітай у гості.
І дівчинка побігла до дому, а хмаринка почала читати. Ніч була зоряна, тож хмарці було добре видно літери, вона читала аж до ранку.
А на ранок впав туман – наша хмаринка, яка досі ніколи не плакала, розляглася долиною і тихенько собі рюмсала, а її дрібні сльози опадали на травичку та листя срібними крапельками. Аж доки Сонце – хмарчина мати, не зігріла одну із своїх мінливих донечок у обіймах і не покликала назад у небо.
А Даруся, що щойно прибігла до гойдалки, встигла лишень помахати хмаринці навздогін:
- Хмааарииинкоооо! Бууууувааай!

Завітайте до нас:

Батьківські
поради

Грайся, навчайся та вчися дружити!
Унікальний продукт на українському ринку парні актівіті «Я+Ти». Що це таке? Це два блокноти створені спеціально для дитини та її друга. Усередині на дітей чекатимуть цікаві та незвичайні завдання на логіку, лічбу, читання, нестандартне мислення. Чому незвичайні? Бо не всі малюк зм...
Книжкові скарби
Для чого потрібні скарбнички? Правильно, щоб зберігати найцінніше. А для турботливих батьків немає нічого ціннішого, аніж посмішка їхніх дітей. Ховати посмішки до скарбничок – задум, прямо скажемо, не дуже, інша справа – ховати те, що ці посмішки викликає! «Скарбничка віршів&r...