Хто-всіх-подолає

Хто-всіх-подолає сів на корабель, і далі вони попливли разом. Коли пропливали над зеленим лугом, Джек побачив велику череду й чоловіка, котрий ловив і тут же поїдав свиней, корів, овець.
—    Агов, як тебе звати? — крикнув Джек.
—    Хто-найбільше-з'їсть!
—    Хто найбільше з'їсть? Звісно, це ти! Сідай до мене на корабель.
Хто-найбільше-з'їсть сів на корабель, і далі вони попливли втрьох. Коли спускалися в долину, Джек побачив чоловіка, який спорожнював усі джерела і струмки.
—    Агов, як тебе звати? — крикнув Джек.
—    Хто-найбільше-вип'є!
—    Хто найбільше вип'є? Пий собі на здоров'я! Хочеш їхати з нами?
Хто-найбільше-вип'є сів на корабель, і Джек сказав:
—    Пливи, мій корабель, пливи!
І корабель поплив далі. Потім Джек побачив, як стежкою біжить чоловік. Спочатку він біг на одній нозі, потім на другій. Джек запитав:
—    Агов, як тебе звати?
—    Хто-всіх-пережене!
—    Хто всіх пережене? Так, це ти! Сідай до нас на корабель.
Хто-всіх-пережене також сів на корабель, і вони попливли, аж поки не зустріли чоловіка, який стояв з рушницею і цілився вгору, ніби хотів підбити зайця в небі.
—    Агов, як тебе звати? — крикнув Джек.
—    Хто-найдалі-стріляє!
—    Хто найдалі стріляє? Сподіваюсь, це ти! — відповів Джек. — Поїхали з нами!
Влучний стрілець також сів на корабель, і Джек сказав:
—    Пливи, мій корабель, пливи!
І вони попливли далі, аж поки не зустріли чоловіка, котрий дивився вдалину, приклавши до чола руку.
—    Агов, як тебе звати? — запитав Джек.
—    Хто-найдалі-бачить!
—    Хто найдалі бачить? Мабуть, це ти! Поїхали з нами.
Хто-найдалі-бачить сів на корабель, і вони попливли прямісінько до замку короля. А коли дісталися, Джек крикнув:
—    Егей!
Із замку вийшов король і запитав:
—    Ти чого приїхав?
—    Хочу спробувати щастя — може, зумію подолати вашу чаклунку і завоювати серце принцеси.
—    А ти пам'ятаєш умову: якщо ти чи твої помічники не подолають чаклунку, твоя голова полетить з плечей? — запитує король.
—    Пам'ятаю! — відповів Джек.
—    Що ж, тоді почнемо, — каже король і кличе стару чаклунку.
А Джек покликав Хто-всіх-подолає. Випробування закінчилось нічиєю.
—    Що ж, — каже король, — а тепер: хто більше з'їсть?
Джек покликав свого друга Хто-найбільше-з'їсть.
Спочатку їм привели бика, і Хто-найбільше-з'їсть умить його проковтнув. Потім двох корів, потім кількох свиней і, нарешті, дванадцятеро овець. Хто-найбільше-з'їсть проковтнув і їх, а стара чаклунка ще з биком не впоралась.
—    Молодець, — сказав король. — А ось випити більше, ніж моя чаклунка, тобі не вдасться!
—    Спробуємо, — відказав на те Джек і покликав свого приятеля Хто-найбільше-вип'є.
І той випив спочатку струмок, потім озеро і, нарешті, взявся випити річку. Та королеві шкода стало річки, і він сказав:
—    Тут усе ясно. А от хто кого пережене?
Джек покликав Хто-всіх-пережене, король дав йому і своїй чаклунці по яєчній шкаралупі й наказав добігти до океану, зачерпнути солоної води й повернутися назад. Хто-всіх-пережене добіг, звичайно ж, першим, зачерпнув солоної води, побіг назад і на півдорозі зустрів стару чаклунку ще з порожньою шкаралупою.
—    Ой, втомилась, — поскаржилась чаклунка.
—    Я теж, — відповів Хто-всіх-пережене.
—    Давай відпочинемо, — запропонувала вона, — не варто надриватися задля інших.
Вони вибрали затишну зелену галявину і сіли відпочити.
—    Ти поклади голову ось сюди, — каже стара, — та засни годинку.
А треба вам сказати, що у старої чаклунки була в кишені чарівна кісточка, яку тільки підкладеш під голову сплячому, він спатиме доти, доки ту кісточку не забереш. І ось чаклунка дочекалась, коли нарешті Хто-всіх-пережене міцно заснув, і підклала йому під голову цю кісточку. Потім перелила морську воду з його шкаралупи у свою і побігла назад до королівського замку.
Джек уже почав хвилюватися і попросив свого приятеля Хто-найдалі-бачить подивитися, де це забарився Хто-всіх-пережене. Хто-найдалі-бачить одразу ж побачив його.
—    Він спить на галявині, що на півдорозі звідси, а під головою у нього лежить чарівна кісточка. Якщо її не прибрати, він не прокинеться.
—    Хто-найдалі-стріляє! — покликав Джек. — Стрельни-но в ту кісточку, що під головою у Хто-всіх-пережене! — попросив він.
Хто-найдалі-стріляє вистрелив, вибив кісточку, і Хто-всіх-пережене одразу ж проснувся. Скочив на ноги, схопив шкаралупу, добіг до океану, набрав солоної води і на півшляху назад наздогнав стару чаклунку. Він навмисне штовхнув її під руку, і зла чаклунка розлила солону морську воду.
А який кінець цієї історії, ви, мабуть, здогадались. Джек і принцеса одружились швидше, ніж встигла повернутися в замок стара чаклунка. І коли я полишав їх, вони були дуже щасливі.