- Головна>
- Казки>
- Казки народів світу>
- Англійські казки>
- Хоробрий Валентайн
Хоробрий Валентайн
Каліган був жадібним і невихованим хлопчиком. Він нікого не любив, окрім себе самого. Набридло йому сидіти вдома, і він вирішив піти світ за очі. І сказала Калігану його мати, вдова Мері Анна:
— Візьми кухлик і принеси води з криниці. Я спечу тобі пиріг на дорогу. Та дивись, не розхлюпай. Взяв Каліган кухлик, пішов до криниці, зачерпнув води і, доки біг назад, розхлюпав майже всю. Лише на денці трохи лишилося.
І сказала йому Мері Анна:
— Мало води приніс, тому й пиріг вийде малий. Приніс би більше — і пиріг був би більший.
І справді, пиріг вийшов крихітний.
Сказала тоді Мері Анна Калігану:
— Сину мій, я не їла цілий день. Дай мені шматочок твого пирога.
— Ну, ні! — відповів Каліган. — Мені й самому не вистачить. — І сховав пиріг у мішок.
— То йди собі! — розгнівалася Мері Анна. — Я не дам тобі материнського благословення!
— І не треба! — одказав Каліган. — Нащо мені твоє благословення. Обійдуся без нього!
І, безтурботно наспівуючи якусь пісеньку, вирушив у дорогу. Іде він полями, лісами аж бачить: уздовж дороги пасуться вівці. А на пагорбку сидить старий-престарий пастух.
Каліган підійшов до нього й запитав:
— Чиї це вівці? Якого хазяїна? Чи не потрібен йому робітник?
Пастух подивився на хлопця і прошамкотів:
Мій хазяїн — Аїн,
Зуб червоний має.
У п'яти царів
Викрав дочок він.
Істи не дає їм,
Все киями б'є їх —
Кийки золотії,
Шовком обвитії.
"Ні, — подумав собі Каліган. — Не треба мені такого хазяїна!"
І пішов далі. Йшов день, йшов другий, бачить пасеться величезний гурт свиней, а неподалік, на пагорбку, сидить свинопас. Питається він у свинопаса:
— Скажи, дідусю, хто твій хазяїн? Чи не треба йому робітника?
Свинопас теж був старий-престарий. Він довго мовчав, про щось думав. Нарешті тихо мовив:
Мій хазяїн — Аїн,
Зуб червоний має.
У п'яти царів
Викрав дочок він.
їсти не дає їм,
Все киями б'є їх —
Кийки золотії.
Шовком обвитії.
Батьківські
поради