Готамські мудреці

Всі жителі містечка Готам — диваки. Проте вони вважають себе великими розумниками.
Послухайте кілька історій про них.

І
Пішов якось один готамець на базар купувати вівцю й зустрівся на мосту з іншим готамцем, котрий саме повертався з базару.
—    Куди це ти йдеш, сусідоньку?
—    Та на базар, по вівцю.
—    По вівцю? А як же ти її через річку переведеш?
—    Ну й дивак же ти, сусіде! Що ж тут мудрого! Як сам іду, так і вівцю поведу — через місток.
—    А я не пущу!
—    А я переведу!
—    Не переведеш!
—    Ні, переведу!
І обидва так розкричалися, ніби вівця вже була на містку.
Доки вони сперечалися, з ними порівнявся третій готамець, котрий віз на коневі мішок борошна.
Почув він їхню суперечку і крикнув:
—    Ей, дурні! І чого ви такий лемент зняли? Доведеться мені вас повчити.
Завдав третій розумник собі на.спину мішок з борошном, підійшов до річки, висипав у воду і сказав:
—    А нумо, помізкуйте, скільки тепер борошна у мішку?
— Е-е-е, сусіде! Та ти що, глумишся над нами? Сам бачиш, мішок порожній! — вигукнули обидва розумники.
—    Правильно відповіли! — розсміявся третій готамець. — Такі ж і ваші голови: зовсім, зовсім порожні!
...Хто ж із цих трьох готамців найрозумніший?

II
Забажалось якось готамцям, щоб у їхньому місті і взимку, і влітку кувала зозуля.
Побудували вони на головному майдані загін — такий, як для коней. Потім піймали в лісі зозулю, принесли її до того загону і сказали:
—    Сиди тут і співай нам цілий рік. А не співатимеш — ні пити ні їсти тобі не дамо!
Сказали і пішли. А зозулька, не довго думаючи, змахнула крильцями й полетіла. Загін же був без даху!
—    Ну й хитрюща ж птаха! — дивувалися готамці. — Навіть із загону втекла.
Вирішили вони піймати іншу зозулю і побудувати для неї ще вищий загін.
—    Ну з цього вже нізащо не вилетить! — вирішили вони.

III
Пішов якось один готамець на базар продавати сир.
Поклав він головки сиру до великого кошика і поніс. Та коли спускався з пагорба, одна головка: випала і покотилася вниз.
—    Е, брате, та ти, я бачу, бігати майстер! — зрадів готамець і, виймаючи з кошика одну по одній головки сиру, покотив їх униз. — Біжіть самі на базар! — сказав готамець. — А я піду собі потихеньку без ноші. Та глядіть мені, не тікайте! Дожидайтесь мене біля базару.
І пішов собі не поспішаючи.
Та дійшовши до базару, він не побачив там ніякого сиру. Бо, скотившись із пагорба, якийсь кругляк потрапив до калюжі, якийсь закотився під кущ, а ще інший загруз у придорожній канаві.
А готамець бігав базаром і кричав:
—    Де тут мій сир? Де мій сир?
—    А хто його сюди приніс? — питали у нього.
—    Хто, хто! Та ніхто! Мій сир сам бігати вміє.
—    Ну тоді, мабуть, хазяїн прийшов на базар раніше за свій товар! — регочучи, відповідали йому люди, до яких він звертався.

Завітайте до нас:

Батьківські
поради

Грайся, навчайся та вчися дружити!
Унікальний продукт на українському ринку парні актівіті «Я+Ти». Що це таке? Це два блокноти створені спеціально для дитини та її друга. Усередині на дітей чекатимуть цікаві та незвичайні завдання на логіку, лічбу, читання, нестандартне мислення. Чому незвичайні? Бо не всі малюк зм...
Книжкові скарби
Для чого потрібні скарбнички? Правильно, щоб зберігати найцінніше. А для турботливих батьків немає нічого ціннішого, аніж посмішка їхніх дітей. Ховати посмішки до скарбничок – задум, прямо скажемо, не дуже, інша справа – ховати те, що ці посмішки викликає! «Скарбничка віршів&r...