Українська Русский

Голова велика - та нерозумна, а мала - та кмітлива

Якось слон, гуляючи в лісі, зустрів тигра. Привітались вони один до одного, розпитали про дім, про рідню, як велить звичай, а потім тигр і каже:
— В цих горах і лісах усі нас бояться, геть усі звірі тремтять від страху, тільки-но нас побачать. Ану-бо позмагаймося з тобою, визначмо, за ким буде першість! Якщо ти згоден, то давай стрибати через отой струмок. Хто не перестрибне, той завтра прийде на оцю галявину, щоб його м'ясом поснідали або потопталися на ньому ногами. Як ти вважаєш, вистачить у тебе снаги змагатися зі мною?
Слон, збагнувши, що тигр під'юджує його, відповів:
— Гаразд! Мені нема чого боятися. Позмагаймося!
Перший стрибнув тигр. Дужий і спритний, він перелетів на той берег, мовби граючись.
А важкий слон не зумів перестрибнути і як шубовсне у воду! Ноги його глибоко угрузли в муляку. Тигр ледве витяг слона із струмка.
Отже, за правилами цього змагання, слон мусив віддати себе тигрові на поживу. Тремтячи від жаху, подався він на галявину. Раптом його гукнув заєць. Слон привітався до зайця, а той — до нього.
Бачить заєць, що слон сумний-невеселий, та й питає:
— Дядьку слон! Чим ви так журитесь? Що у вас трапилося? Розкажіть мені, може, я зумію чимось вам зарадити.
Слон тяжко зітхнув і розповів зайцеві про вчорашнє змагання з тигром.
— Тільки оце я збагнув, що не треба було мені з ним змагатися... Та тепер уже нічого не поробиш.
— Чому ж ви не тікаєте? — здивовано спитав заєць.— Чому й досі тут?
— Ні, я краще вмру, аніж зламаю слово,— відповів слон. Заєць подумав, подумав та й каже:
— У мене є план. Якщо ваша ласка, вислухайте мене.
— Ну, що ж то за план?
— План дуже простий. Тільки ви повинні будете зробити все точнісінько так, як я звелю.
Заєць нарвав листя з дерева, спритно приладнав його собі на голову та на тіло і став зовсім невпізнанний. А тоді запропонував слонові піти разом на галявину.
Коли вони туди прийшли, заєць звелів слонові лягти, задерши ноги, і не ворушитися.
Тигр, уставши вранці, став мріяти про те, як поснідає свіженькою слоня-тиною. А потім квапливо подався на галявину. Однак там на нього чекала несподіванка — слон лежав мертвий! А на ньому сидів якийсь дивний звір і, муркочучи, наминав слонятину, аж за вухами в нього лящало. І цей звір — не більший за кінчик слонового хобота!
— Оце так! — вигукнув тигр.— Не знаю, що ти там за звір, але ж ти малесенький! І ти посмів їсти мого слона?! Ану забирайся звідси мерщій!
Тигр хоч і показував себе грізним та лютим, проте підійти ближче не наважився. Навіть більше: постоявши якусь хвилину, він повернувся й побіг додому.
Раптом він почув чийсь голос:
— Дядьку тигр, куди це ви поспішаєте? У вас якась нагальна справа?
Тигр підвів голову — аж то мавпа з дерева звісилася.
Він зупинився, підійшов до дерева й розповів мавпі про те, що бачив на галявині.
У нього аж на душі полегшало, хоч страх і не минув.
— Дядьку тигр! Тут щось не так,— сказала мавпа, вислухавши тигра.— Повертайтесь назад, і я піду з вами. Вдвох ми краще розберемось, що там до чого.
Тигр завагався. Тоді мавпа додала:
— Якщо ви боїтесь, що я підведу вас, утечу, то прив'яжіть мене до вашої ноги.
Мавпа принесла ліану й прив'язала себе до задньої ноги тигра, після чого вони вдвох рушили до галявини.
Побачивши їх, заєць одразу збагнув, що мавпа в тигра за радника. І перше ніж вона розтулила рота, вухатий хитрюга загорлав:
— Де це ти швендяєш? Скільки можна тебе чекати? Твій батько ще відколи винен мені десять тигрів! А ти ото так борги повертаєш? Жду тебе, жду, а ти баришся! Та ще й ведеш мені одного-єдиного тигра! І в кого ти така ледача вдалася? Мені потрібні всі десять одразу! Не приведеш — розірву тебе на дрібні шматочки.
Тигр на смерть перелякався. Він підібгав хвоста та як дремене! Біжить і біжить, не озираючись, аж поки зовсім знемігся. Тільки тоді зупинився, поглянув на прив'язану до ноги мавпу — а вона зуби вишкіряє.
— Ах ти вража мавпо, ти ще й  смієшся з  мене!—скипів тигр.
А мавпа просто була вже нежива.
Відтоді люди й кажуть:
«Голова велика — та нерозумна, а мала — та кмітлива».
І ще:
«Так і десять тигрів заборгуєш, мавпячі хитрощі ще не до такого доведуть»

Завітайте до нас:

Батьківські
поради

«Мандруємо Україною» всією родиною
Кожен регіон, кожне містечко чи селище мають свою історію, свої знаменні події. Про деякі з них вам зможуть розказати тільки старожили, але багато про що можна й прочитати. Чудовою подією минулого 2016 року став вихід першого та поки що єдиного в Україні путівника для дітей «Мандруємо У...
Грайся, навчайся та вчися дружити!
Унікальний продукт на українському ринку парні актівіті «Я+Ти». Що це таке? Це два блокноти створені спеціально для дитини та її друга. Усередині на дітей чекатимуть цікаві та незвичайні завдання на логіку, лічбу, читання, нестандартне мислення. Чому незвичайні? Бо не всі малюк зм...