Жабка Соня

На березі річки жили жабки. Одного дня в родині народилися дітки.  Назвали малих жабок Соня, Стрибунець і Квачик.
 
Кожного дня малеча стрибала по березі річечки, ловила комашок і співала свої жаб’ячі пісні. Так і росли.
 
Але з якогось часу Соня почала повертатися зажуреною. Мама-жабка допитувалася:
 
- Що сталося, донечко?
 
 Соня спочатку відмовчувалася, але одного разу не втрималася:
 
- Мамо, а чи є в мене якийсь талант?
 
Мама-жабка здивувалася такому запитанню, але, розуміючи, що Соня чекає на нього відповіді, відказала:
 
- Звісно є.
 
- Який?
 
Матуся замислилася…
 
- От бачиш… - сумно сказала Соня. - І ти не знаєш.
 
- А хіба обов’язково мати якийсь талант? – запитала мама.
 
- Звичайно! – вигукнула малеча й почала наводити приклади. – Стрибунець вміє високо стрибати, Квачик – гарно співати. Ти, мамо, смачно готуєш пиріг із комашок, а батько будує міцні хатинки…
 
- Згідна, - погодилася ненька, - але талант не завжди видно відразу. Буває, що потрібно чимало часу, щоб знайти свою особливість.
 
- А коли буде видно мій талант? – допитувалася Соня. – Я теж хочу бути особливою!
 
- Не переймайся, ти обов’язково про нього дізнаєшся. Обіцяю!
 
Минали дні, малі жабки перетворилися на гарних молодих жаб. Стрибунець і Квачик вже почали будувати окремі хатинки, а Соня все не знаходила собі місця...
 
Вона навчилася смачно готувати, але не якось особливо, а так як всі; вміла співати, але були жабки, які співали краще.
 
- Мамо, у чому ж моя особливість? – у відчаї допитувалася Соня.
 
А мама-жабка вперто повторювала:
 
- Ти обов’язково дізнаєшся!
 
- Але коли, нене?
 
- Усьому свій час, доню. Усьому свій час…
 
Згодом Соня вийшла заміж і в неї народилися гарні маленькі жабки.
 
Чого тільки не вигадувала вона для малих непосид: і книжечки з листочків робила, і батут плела із травички…
 
- Ти найкраща мама у світі! – цілували малі жабенята Соню. А сусіди-жабки, спостерігаючи, як Соня гарно бавить і виховує дітей, почали приводити до молодої матусі своїх нащадків. Так на березі річечки утворився дитячий садок. І вже ніхто не дивувався, бачачи вранці, як з усіх сторін до хатинки Соні стрибають жабки з дітьми.
 
- Ну що, знайшла свій талант, доню? – запитала одного разу у Соні мама.
 
- Так, усміхнулася жабка, пригортаючи до себе малюків.
Завітайте до нас:

Батьківські
поради

Грайся, навчайся та вчися дружити!
Унікальний продукт на українському ринку парні актівіті «Я+Ти». Що це таке? Це два блокноти створені спеціально для дитини та її друга. Усередині на дітей чекатимуть цікаві та незвичайні завдання на логіку, лічбу, читання, нестандартне мислення. Чому незвичайні? Бо не всі малюк зм...
Книжкові скарби
Для чого потрібні скарбнички? Правильно, щоб зберігати найцінніше. А для турботливих батьків немає нічого ціннішого, аніж посмішка їхніх дітей. Ховати посмішки до скарбничок – задум, прямо скажемо, не дуже, інша справа – ховати те, що ці посмішки викликає! «Скарбничка віршів&r...