Жабка Соня

На березі річки жили жабки. Одного дня в родині народилися дітки.  Назвали малих жабок Соня, Стрибунець і Квачик.
 
Кожного дня малеча стрибала по березі річечки, ловила комашок і співала свої жаб’ячі пісні. Так і росли.
 
Але з якогось часу Соня почала повертатися зажуреною. Мама-жабка допитувалася:
 
- Що сталося, донечко?
 
 Соня спочатку відмовчувалася, але одного разу не втрималася:
 
- Мамо, а чи є в мене якийсь талант?
 
Мама-жабка здивувалася такому запитанню, але, розуміючи, що Соня чекає на нього відповіді, відказала:
 
- Звісно є.
 
- Який?
 
Матуся замислилася…
 
- От бачиш… - сумно сказала Соня. - І ти не знаєш.
 
- А хіба обов’язково мати якийсь талант? – запитала мама.
 
- Звичайно! – вигукнула малеча й почала наводити приклади. – Стрибунець вміє високо стрибати, Квачик – гарно співати. Ти, мамо, смачно готуєш пиріг із комашок, а батько будує міцні хатинки…
 
- Згідна, - погодилася ненька, - але талант не завжди видно відразу. Буває, що потрібно чимало часу, щоб знайти свою особливість.
 
- А коли буде видно мій талант? – допитувалася Соня. – Я теж хочу бути особливою!
 
- Не переймайся, ти обов’язково про нього дізнаєшся. Обіцяю!
 
Минали дні, малі жабки перетворилися на гарних молодих жаб. Стрибунець і Квачик вже почали будувати окремі хатинки, а Соня все не знаходила собі місця...
 
Вона навчилася смачно готувати, але не якось особливо, а так як всі; вміла співати, але були жабки, які співали краще.
 
- Мамо, у чому ж моя особливість? – у відчаї допитувалася Соня.
 
А мама-жабка вперто повторювала:
 
- Ти обов’язково дізнаєшся!
 
- Але коли, нене?
 
- Усьому свій час, доню. Усьому свій час…
 
Згодом Соня вийшла заміж і в неї народилися гарні маленькі жабки.
 
Чого тільки не вигадувала вона для малих непосид: і книжечки з листочків робила, і батут плела із травички…
 
- Ти найкраща мама у світі! – цілували малі жабенята Соню. А сусіди-жабки, спостерігаючи, як Соня гарно бавить і виховує дітей, почали приводити до молодої матусі своїх нащадків. Так на березі річечки утворився дитячий садок. І вже ніхто не дивувався, бачачи вранці, як з усіх сторін до хатинки Соні стрибають жабки з дітьми.
 
- Ну що, знайшла свій талант, доню? – запитала одного разу у Соні мама.
 
- Так, усміхнулася жабка, пригортаючи до себе малюків.
Завітайте до нас:

Батьківські
поради

Планшет - золотий ключик до світу казок
У кожного дитинство асоціюється з чимось прекрасним, добрим та світлим. Яскраві іграшки, барвистий одяг та старі-добрі казки - саме те, що треба. Нічого не замінить малюкам мамину казочку на ніч, теплі обійми та ніжні цьомчики. Але сучасні діти зовсім не схожі на нас, дорослих. Вони прагнуть само...
Новинки до книжкового Арсеналу
«Книжковий Арсенал» – це найдовгоочікуваніша подія читацької весни! І видавництво «Ранок» підійшло до неї з усією властивою їм відповідальністю, креативом та вмінням передчувати найтрендовіші та найжаданніші віяння в книжковому світі. Ми зібрали свіженькі хіти, щ...