Евражка і ворон

О-О-о-о, багато знав ворон, багато вмів! Однак і таке з ним бувало. Слухайте...
На березі річки жила евражка. Вибігла вона з своєю яранги водички попити. Тільки вона пішла, налетів ворон. Великим каменем завалив вхід в її ярангу. На камінь сів, евражку чекає.
 
Повернулася евражка, просить ворона:
- Пропусти мене.
- Ні, не пропущу, - відповідає ворон, - а з'їм тебе.
Злякалася евражка, але вигляду не подає.
- Почекай мене є, - каже, - чула я, що вже дуже ви, ворони, добре танцюєте. А бачити жодного разу не довелося. Танцюй! Я подивлюся, а після їж мене!
Не зізнався ворон, що танцювати не майстер. Погодився. З каменю сліз, поправив торбаса і почав танцювати. Голову вперед витягнув, розчепірив крила, топчеться на одному місці.
- Хіба так ворони танцюють? - здивувалася евражка. - І дивитися-то нема на що!
- А то як? - запитує ворон.
- А ось як, - відповіла евражка і заспівала:
Ворони танцюють -
Очі закривають.
А-яні-я! Яні-яні-я!
Ворони танцюють -
Стрибають до неба!
А-яні-я! Яні-яні-я!
 
Ворон очі заплющив. Застрибав - вище, вище, ще вище! Ногою праворуч, другий - ліворуч! Распрыгался і ненароком камінь зіштовхнув. Відкотився камінь від входу. Евражка - шмиг у ярангу. Схаменувся ворон, та пізно. Все ж встиг хапнути її за хвіст, обдер з кінчика хвоста шкірку. Бачить - більше поживитися йому нічим, взяв шкірку, пішов до себе.
А евражка каже своїй дочці:
- Біжи до ворону. Попроси, щоб шкірку з мого хвоста повернув. А то інші евражки підуть гуляти, стануть хвостами помахувати. Чим же я буду махати?
Побігла донька-евражка до ворону.
- Кун! Кун! - кличе.
- Кар-р! Кар-р! - ворон відгукується.
- Мати послала до тебе. Просить шкірку з її хвоста повернути. Підуть евражки гуляти, стануть хвостами помахувати. Чим же вона буде махати?
- Скажи їй, хай сама прийде! - відповів ворон.
Повернулася донька-евражка додому, говорить своїй матері:
- Ворон велів тобі самій прийти!
- Ні, не піду до ворону, - відповідає евражка. - Краще знайди мені довгий гладкий камінчик.
Побігла донька-евражка до річки, знайшла на березі довгий гладкий камінчик. Евражка взяла його розмалювала, пофарбувала. Вийшла рибка з очима і хвостиком. Знову посилає дочку.
- Ще раз піди до ворону, скажи йому - нехай поверне шкірку з мого хвоста, я йому натомість рибу дам, - і показує розфарбований камінчик.
Знову побігла донька-евражка до ворону.
- Кун! Кун! - кличе.
- Кар-р! Кар-р! - ворон відгукується.
- Мати послала до тебе. Хоче змінюватися: ти їй шкірку з хвоста поверни, вона тобі рибку дасть, - і простягає йому розфарбований камінчик.
- Ха-ха-ха-ха! Кар-р! Кар-р! - засміявся ворон, закаркал. - Давно б так!
Кинув шкірку ворон, вхопив камінчик - і роздивлятися не став - одразу в рот сунув. Надкусив - та як закричить:
- Ой, зуб мій, мій зуб, зуб мій! - поламав собі ворон зуб. Так адже без зуба і залишився.
А евражка приладнала шкірку, вийшла погуляти. Побачила ворона - посміюється, хвостиком помахує.

Завітайте до нас:

Батьківські
поради

Народний календар у листопаді
4 листопада — Казанський день, Святкування  ікони Казанської Божої Матері. 5 листопада — Якова. Якщо цього дня піде град або снігова крупа, то на Мотрону (22) почнеться справжня зима. 8 листопада — Дмитра, Змитра. Поминки предків, дідів день. 10 листопада — Пара...
День Ангела. Листопадові імена
1 листопада — Марта, Іван; 2 — Артем, Клавдія, Герасим; 3 — Юлія, Іван, Іларіон, Антоніна; 4 — Олександр, Анна, Федора, Костянтин; 5 — Яків, Ничипір, Серафима, Гнат; 6 — Опанас, Степанида; 7 — Параска, Маркіян; 8 — Опанас...