Двоє братів

В одному селі жило двоє братів. багатий та бідний. Багатий брат, може, й зайшов би часом до бідного, та лиха жінка йому цього не дозволяла. Отож брати не бачилися аж сім років.
  Якось пішов бідний брат з візочком до лісу по дрова; жінка дала йому півхлібини й півголовки сиру з собою, а для голодних дітей залишилась пригорща борошна.
  Коли бідняк нарубав дров, наклав їх на візочок і прив’язав мотузкою, він сів на колоду, щоб підснідати. Вийняв з торбини хліб та сир і заходився їсти. Аж тут підходить до нього низенький чоловічок у чорній одежі й просить:
  – Дай і мені.
  Бідняк відказує:
  – Їж на здоров’я.
  І, поділивши хліб та сир пополам, дав чоловічкові. Той із смаком усе з’їв, а тоді озвався:
  – За те, що ти мене нагодував, я виконаю троє твоїх бажань. Тільки ж не забудь – проси найкращого.
  – Ось тобі мої бажання! – відповів бідняк.– Є в мене сусідка; вона завжди все на злість робить. Ледве мої діти вийдуть у двір – вона жене їх, б’є і лає. То хай вона живе зі мною в згоді.
  – Гаразд! – кивнув головою чоловічок.– Твоя сусідка сьогодні прийде до тебе в гості.
  – А ще я маю брата, який уже сім років до мене не заходить. Хочу, щоб він зі мною помирився.
  – Буде так, як ти хочеш. Брат твій сьогодні ввечері прийде до тебе. Ще чого тобі треба?
  – Ось чого. Кілька років тому мав я всього вдосталь. А тепер стоїть у мене на горищі велика скриня, порожня-порожнісінька. Колись вона завжди була повна жита. То я хотів би, щоб у ній тепер було повно грошей – золотих дукатів.
  – І це матимеш, раніш навіть, ніж додому повернешся.
  Сказавши це, чоловік у чорній одежі зник.
  Покотив бідняк свого візочка з дровами до хати. Вийшла жінка, хоче допомогти дрова позносити, а він і каже:
  – Певне, тобі й дітям хочеться їсти, та й я зголоднів. Полізь на горище, візьми там із скрині пригорщу дукатів та купи в корчмі хліба, м’яса й різного питва. Приготуй добру вечерю.
  Жінка аж остовпіла, стоїть і не знає, що на це казати.
  – Чула? Лізь на гориш та бери дукати.
  А вона:
  – Чи ти не здурів? Звідки в тій скрині дукати? Адже в ній і ламаного гроша немає.
  – Роби, що я кажу! – гримнув чоловік.
  Полізла жінка на горище, відчинила стару скриню, бачить там справді повно дукатів. Набрала вона одну, другу й третю пригорщу, а сама й слова від радості вимовити не може. Відлічила три дукати, взяла візочок і пішла до корчми купувати паляниці, м’ясо та питво.
  Діти сварливої сусідки бачили, як вона везла візочком кілька паляниць, пляшки пива, свинину й телятину. Вони побігли й мерщій розповіли про це матері. Та дуже здивувалася і, ледве смеркло, загадала дітям піти під вікна послухати, про що там у бідняків розмовлятимуть.
  Коли жінка поставила в піч горщик із м’ясом, чоловік їй каже:
  – А піди-но до брата, позич у нього мірку, будемо міряти дукати.
  Жінка пішла, позичила. Братова дуже здивувалася, що то бідний брат хоче міряти.
  Переміряв бідняк із жінкою гроші, полічив.
  – Ну, мовив,– є в нас чотирнадцять мірок дукатів. А тепер хай котресь із дітей однесе ту мірку братові.
  Взяв багатий брат мірку й думає: «Що ж вони там таке міряли?» Дивиться – а в мірці в шпаринах щось блищить. Колупнув ножем, бачить: дукати. Постукав – викотилося аж чотирнадцять дукатів.
  Тоді багача взяла ще більша цікавість. Прибіг він до брата, гукає:
  – Ви, мабуть, гроші міряли! В мірці залишилося чотирнадцять дукатів. Я їх приніс.
  А бідняк відповідає:
  – Залиш їх собі, брате. В мене є досить.
  – Звідки?! – здивувався багач.
  Бідняк оповів йому всю пригоду.
  Лиха сусідка не повірила своїм дітям і сама побігла до сусідів. Бідняк щедро почастував і її, і свого багатого брата.
  Багач повернувся додому й розказав жінці про все, що бачив і чув. А жінка йому:
  – Е, то він, мабуть, чортові продався.
  – Та де там!
  А вона знов своє:
  – За самий лиш кусень хліба й сиру чорт ніколи стільки не дасть.
  – Знаєш що, я теж піду завтра на те місце, де брат був.
  Жінка дала йому велику хлібину й дві головки сиру.
  Коли він наклав уже дровами візок і заходився їсти, з’явився чоловічок у чорній одежі й гукає:
  – Дай і мені.
  – Прошу, беріть! – радо каже багач.
  І дає йому півхлібини та головку сиру.
  Чоловічок з’їв і до нього:
  – За те, що ти мене нагодував, я виконаю троє твоїх бажань. Будь певен – вони справдяться. Тільки гляди – побажай найкращого.
  Багач не зміркував одразу, чого просити, й мовив:
  – Я б хотів порадитись із своєю жінкою.
  – То йди додому й радься. Не треба навіть повертатися сюди з відповіддю. Що собі до захід сонця тричі побажаєш, те й збудеться.
  Повернувся багач додому й розповів жінці, яке диво було з ним у лісі.
  – Та хто там знає, чи правду той чоловічок казав? Ось давай лишень спробуємо: побажай, щоб у нашої сивої телички, яка поламала собі роги, вони знову повідростали.
  Ледве багач цього побажав, приходить з хліва наймичка й каже, що в телички виросли гарні білі роги. Побігли багач із жінкою до хліва, дивляться – справді виросли роги.
  А жінка далі своє:
  – Коли б тільки ці роги не поламалися.
  Сіпнула за ріг, а він у неї в руках і залишився
  Чоловік розгнівався та як гримне:
  – Ледве ті роги повиростали, а ти вже один зламала! Щоб він тобі до голови приріс!
  Вмить так і сталося: приріс жінці ріг до голови. Хотів чоловік його відірвати, смикав, смикав – усе марно!
  Позбігалися люди, дивуються на таку чудасію, сіпають за ріг, тягнуть – не відривається…
  Сонце вже хилилося до заходу. Багач і каже сумно:
  – Двоє бажань вже здійснилося. Я знаю тільки один спосіб зарадити лихові, перше ніж сонце зайде.
  Жінчина рідня напосілася, щоб він того способу вжив. Чоловік гримнув з люттю:
  – Хай цей ріг відпаде!
  Ріг ту ж мить відпав. Але багача взяв розпач, що він такого облизня спіймав. Він утік геть з хати й подався світ за очі.
  А сварлива жінка, мабуть, чекає його й досі.

Завітайте до нас:

Батьківські
поради

5 дитячих аудіокниг, які варто послухати в навушниках Audio-Technica
Як показує практика, читання не завжди миттєво стає улюбленим заняттям будь-якої дитини – досить часто цей процес асоціюється виключно з навчанням та школою, тому викликає втому та неприємні емоції. У той же час, допитливість та цікавість так і залишаються головними рисами характеру більшос...
День Ангела. Червневі імена
1 червня — Іван, Сергій; 2 — Іван, Йосип, Раїса, Микита, Тимофій, Олексій; З — Костянтин, Олена, Михайло, Федір, Касян; 5 — Михайло, Леонтій, Фросина; 6 — Євпраксія, Стефан, Федора, Микита; 7— Іван; 8 — Юрій, Олександр, Олена, Андр...