Два барана і вовк

Як-то раз вовк сильно зголоднів. Довелося йому вилізти із свого лігва на горі і спуститися з лісового схилу вниз, в долину. Довго нишпорив він по полях і дорогах. Вже зовсім зневірився знайти здобич, втомився і хотів прилягти відпочити, як раптом помітив двох жирних баранів, які мирно паслися на великій галявині. Вовк додав кроку і через кілька хвилин опинився поруч з ними.
- Приємного апетиту! Радий бачити вас, дорогі барани, - сказав вовк.
- Ласкаво просимо, гірський вовк, - відповіли барани. - Що привело тебе в наші краї?
- Так ось яка річ, дорогі барани: сьогодні у мене за весь день макової росинки в роті не було. Тому я маю намір негайно з'їсти вас обох.
- Ти нас, звичайно, дуже засмучуєш, - сказав один з баранів, той, що постарше. Тим більше, що у нас і без тебе вистачає. Давай зробимо так: перш ніж нас є, розсуди-ка ти наш спір. Бачиш цей луг? Нам потрібен землемір, який розділив його навпіл. А то ми як прийдемо сюди, так і починаємо сваритися. Кожен думає, що інший у нього найсвіжішу і смачну траву відбиває. Поки сперечаємося та сваримося, навіть апетит пропадає. Ось ми і просимо: розділи цей луг навпіл, щоб нам ніколи більше не сваритися.
Вовк задумався.
- Як же я його розділю, - сказав він, озираючись по сторонах, - луг-то дуже великий! Хіба дізнаєшся, де у нього середина?
- Ну, це дрібниці, - відповів той баран, що постарше. - Ми зараз розійдемося в різні боки і встанемо на протилежних кінцях пасовища один проти одного. Ти даєш нам знак, і ми з усіх ніг скачемо один одному назустріч. Де зустрінемося, там і буде середина.
- Це ти добре придумав, - похвалив його вовк. - Правильно.
Пішли барани - один праворуч, другий ліворуч, дійшли до кінця луки і зупинилися. Вовк дав їм знак, барани зірвалися з місць і щодуху помчали прямо на вовка. Той і озирнутися не встиг, як вони збили його з ніг. Бездиханний повалився вовк на землю. Довго пролежав він, не в силах поворушити навіть лапою, а коли насилу отямився, баранів і слід прохолов. Вовк постонал, поохал і, ледь тримаючись на ногах, почвалав додому. По дорозі він зітхав і примовляв:
- Ні дід, ні батько мій ніколи не за свою справу не бралися. Чому навчені були, те й робили. А адже жили добре. По горах і лісах нишпорили, кіз та баранів їли. Навіщо ж я, недолугий, не за своє діло взявся, надумав працювати землеміром?!

Завітайте до нас:

Батьківські
поради

5 дитячих аудіокниг, які варто послухати в навушниках Audio-Technica
Як показує практика, читання не завжди миттєво стає улюбленим заняттям будь-якої дитини – досить часто цей процес асоціюється виключно з навчанням та школою, тому викликає втому та неприємні емоції. У той же час, допитливість та цікавість так і залишаються головними рисами характеру більшос...
День Ангела. Червневі імена
1 червня — Іван, Сергій; 2 — Іван, Йосип, Раїса, Микита, Тимофій, Олексій; З — Костянтин, Олена, Михайло, Федір, Касян; 5 — Михайло, Леонтій, Фросина; 6 — Євпраксія, Стефан, Федора, Микита; 7— Іван; 8 — Юрій, Олександр, Олена, Андр...