Українська Русский

Допомога зміїного царя

Одного разу вождь спорядив сина з листом до сусіднього племені. На знак доказу, що посланець царської крові, дав глечик дивовижної краси.
 Юнак зібрався в дорогу, коли дивиться: одноплемінники кидають камінці в річку. Сподобалася хлопцю забавка, тому й собі розмахнувся та жбурнув у воду глечик. Той, звичайно, відразу ж потонув. Злякався парубок: як іти до сусіднього вождя без предмета батькової влади? І додому боязно – доведеться розповідати про пригоду. Вирішив дістати посудину з річкового дна. Доплив до того місця, де глечик пішов під воду, та пірнув, набравши в легені якнайбільше повітря.
 За юнаком спостерігали друзі. Чекали-чекали на товариша, а потім повернулися до поселення й розповіли вождю, що його син потонув.
 Насправді ж ось що сталося. Щойно хлопець пірнув, як його схопили змії та потягнули до печери.
 – Стань на сходинку! – наказали плазунки.
 Побачив юнак, що там у розкішному кріслі сидить зміїний цар, а гадюк скрізь – аж кишить. Відчайдух сміливо зробив крок, але сходинка стала вищою. Ступив іще раз – знову виросла. Коли втретє підняв ногу, підступна немов підстрибнула.
 – Ставай на сходинку! – підбадьорюють змійки.
 Лише вчетверте хлопцеві вдалося піднятися на виступ.
 – Дякую тобі за подарунок! Чудовий горщик! – відзначив зміїний цар. – Хочу віддячити. – І володар указав на пір’їну, що кружляла в печері. – Вона твоя!
 Парубок простягнув руку – подарунок прослизнув між пальцями! Юнак тричі намагався вхопити пір’їну і скільки ж разів лишався ні з чим. Лише четверта спроба увінчалася успіхом.
 – Бачиш бойову палицю? – знову заговорив зміїний цар. – Вона теж твоя.
 Тільки з четвертого разу хлопець зумів ухопити зброю.
 Зміїний цар похвалив гостя за наполегливість і дав такі вказівки:
 – За три дні повертайся до батька. Як запитає, де був, кажи: «Знаю, що знаю». Ні в якому разі нічого не розповідай. Якщо ж колись знадобиться допомога, заплети у волосся чарівне перо, візьми бойову палицю та тричі вклонися сходу сонця – миттю з’явлюся.
 Четвертого дня змійки провели юнака на те місце, де пірнув, допомогли вибратися на берег, вручили втрачений глечик, і хлопець повернувся до батька. Побачивши сина, вождь, який уже три доби перебував у скорботі, просто не тямив себе від радості.
 – Де ти був?! – схвильовано вигукнув чоловік.
 Парубок тільки тихо відповів завченою фразою і вхопив тата в міцні обійми.
 …Минав час. Батько із сином жили спокійно та щасливо. Коли це одного дня на плем’я напали могутні вороги, оточивши поселення. Вождь був у відчаї. Тут юнак і згадав про слова річкового царя:
 – Володар змій обіцяв допомогу. Настав час!
 Отож парубок заплів у волосся чарівне перо, взяв бойову палицю, пішов на найвищий пагорб у селищі та тричі вклонився сходу сонця.
 Умить перед ним з’явився зміїний цар:
 – Чого хочеш, друже?
 – На нас напали вороги, – повідомив син вождя. – Моєму батькові потрібна допомога.
 – Іди та скажи, що боятися нічого. До сходу сонця все владнається.
 Повернувся хлопець і переказав вождеві слова зміїного володаря. І справді: підійшли вороги до селища, проте відразу, немов за помахом чарівної палички, відступили. А вранці всі побачили, що вороги міцно зв’язані змійками, немов мотузками.
 Вождь уклав мирну угоду з ворогами, і відтоді плем’я зажило у спокої. Ось як допомогла дружба з володарем змій!

Завітайте до нас:

Батьківські
поради

Народний календар у грудні
4 грудня — Введення в храм Пресвятої Богородиці. Святкують його на спомин про чудесне Введення Богородиці в Єрусалимський храм — її посвячення Богові. 5 грудня — Прокопа. У давнину в цей день ставили на шляхах віхи, щоб подорожні не збилися з путі. 7 грудня — Катерини....
День Ангела. Грудневі імена
1 грудня — Зіновія, Роман, Лідія, Платон; 2 — Марта, Іларіон, Лариса, Йосип, Роман; 3 — Любов; 4 — Григорій, Лідія, Анатолій, Кирило, Анна; 5 — Валеріан, Марія, Максим, Прокіп, Архип, Михайло; 6 — Митрофан, Олександр, Григорій, Катерина, Оле...