Дівчина-півонія

Потім, ніби щось зметикувавши, тихенько захихикав і сказав:

Наймитувати тобі залишилося всього три дні. Я не даватиму тобі іншої роботи, але ще одне діло ти мусиш зробити. Після отримаєш гроші - і хоч на край світу.

Баочжу вислухав господаря й подумав: «Цілий рік терпів всілякі злигодні, невже якихось трьох днів не витримаю?»

— Та хоч цілих три діла,— промовив він.

В очах у господаря на мить спалахнули зловтішні вогники, і він сказав:

Ходімо зі мною.

Зайшли вони до першої кімнати панського будинку. Біля порога стояла пара новеньких залізних черевиків.

Мусиш зносити ці черевики за три дні. Не зносиш — жодного мідяка не отримаєш.

Хлопець розгубився, бо не міг второпати, навіщо це потрібно. Йому й на думку не могло спасти, що господар вигадає таке.

А для чого їх зношувати? — здивовано спитав хлопець.

— Це не твоє діло! —визвірився на нього Старий Вовчище.-- Сказано
тобі - - виконуй, а інакше — геть з моїх очей.

Лише тепер Баочжу збагнув хазяїнову витівку. Він не витримав і гнів­но промовив:

Недаром люди називають вас Старим Вовчищем, у вас і справді вов­че серце.

Майже на кулаках виніс хлопця з господи поміщик. Тож довелося Баочжу вхопити черевики і податись, куди очі бачать.