- Головна>
- Казки>
- Казки народів світу>
- Китайські казки >
- Дівчина-півонія

Дівчина-півонія

Тільки-но він так подумав, як розчинилася брама і до нього вийшов ошатно вдягнений чоловік.
«Це, мабуть, і є господар цієї чудової садиби»,— майнула у Баочжу думка. Він хотів був уже заговорити до нього, але той накинувся на хлопця з лайкою.
— Що це ти, волоцюго, тут стовбичиш?
— Вельмишановний добродію,— злякано прожебонів хлопчина,— я шу
каю, до кого б найнятися на роботу.
— Тобі пощастило, що на мене натрапив,— засміявся чоловік.— Заходь!
Мені саме потрібні наймити. Запам'ятай — звати мене батечко Лю.
— Батечку Лю, я прийшов сюди з далекого краю, перетнув три провінції
та шість повітів, тому проситиму за свою роботу дещо більшу платню.
— Скільки ж ти хочеш?
За рік тридцять дяо ',— відповів хлопець. Батечко Лю подумав і згодився:
— Гаразд, хай буде по-твоєму, але в мене теж буде одна умова: ти мусиш
виконувати все, що тобі звелять. Коли не впораєшся хоч з одним завдан
ням — не отримаєш жодного дяо.
Батьківські
поради