Чому в зайця куций хвіст

Жив собі заєць як заєць. Плигав, стрибав, капусту на городі цупив.
 
Взагалі жив собі й вусом не вів. Та ось трапилася біда. Зайцеві вуха посварилися з його ж таки очима. Кажуть вуха:
 
- Ми все чуємо. Чи гілка або сучок десь тріснуть - ми вже на сполох б’ємо. Мерщій, мерщій! Небезпека! Втікати треба! Якби не ми - зайцеві згуба!
 
Очі заперечують:
 
- А куди бігти - чи знаєте? Коли б ми не дивилися як слід, загинув би заєць. Ми все бачимо, від нас ніхто не сховається. Десь там щось ворухнеться
 
-    ми вже помітили. Це без нас - біда.
 
- Ах як! - заволали вуха. - Тож ми не будемо прислуховуватися-дослухатися. Набридло!
 
Лягли вуха в зайця на голові, не ворухнуться навіть.
 
- Ось тобі маєш! - розгнівалися очі. - А нам за все відповідати? Навіщо ж нам вдивлятися-вглядатися? Чим ми гірші за вуха?
 
Сховалися очі за повіки. Нема їм діла ні до чого.
 
Сидить заєць під кущем та розмірковує: хто ж правий - очі чи вуха?
 
А тим часом прийшов до лісу мисливець із собакою. Собака побачив зайця, підкрався до нього та як схопить зубами за його хвіст. Рвонувся заєць, а хвіст лишився у собаки.
 
З тих пір бігає заєць з куцим хвостиком. Вуха в нього завжди насторожі стирчать, а очі навіть уві сні розплющені.
Завітайте до нас:

Батьківські
поради

Планшет - золотий ключик до світу казок
У кожного дитинство асоціюється з чимось прекрасним, добрим та світлим. Яскраві іграшки, барвистий одяг та старі-добрі казки - саме те, що треба. Нічого не замінить малюкам мамину казочку на ніч, теплі обійми та ніжні цьомчики. Але сучасні діти зовсім не схожі на нас, дорослих. Вони прагнуть само...
Новинки до книжкового Арсеналу
«Книжковий Арсенал» – це найдовгоочікуваніша подія читацької весни! І видавництво «Ранок» підійшло до неї з усією властивою їм відповідальністю, креативом та вмінням передчувати найтрендовіші та найжаданніші віяння в книжковому світі. Ми зібрали свіженькі хіти, щ...