- Головна>
- Казки>
- Українські казки>
- Соціально-побутові казки >
- Чого море солоне
Чого море солоне
І появилося на скатерті все, і їда, і напитки. Сіли, попоїли. Ах, як добре! І полягали вони спати. А на другий день баба каже:
— Кличем гості!
— Та, — каже, — може би, обійшлося?
— Нє, — каже баба.
Скликали гостей. Дід розстелив на столі скатерть.
— Скатерть, накрийся!
Їдять усі, набуваються. А той хитрий теж там був. І оком все на скатерку кидає. Полягали спати, а він потихоньку свою скатерку підложив дідови, а ту забрав. Рано встають, до скатерки — нічого з неї нема. Баба знов до діда:
— Забирайся мені від хати! І не вертайся без нічого.
Ну а він що? Він такий, що баба його зовсім звоювала. Не має він що робити, пішов. Іде знов тою дорогою. І прийшов до баби. А баба каже:
— Іди геть! Я вже тобі нічого не скажу. А він зачав просити. А вона каже:
— Я на тебе така сердита, що я би тебе з'їла. Але ще цей раз пожалую тебе.
І дала йому баба той клубочок, і пішов він до Дажбога. А той його насварив, насварив.
— Але, — каже, — шкода мені, що ти такий старий, і я ще тобі дам одну річ. Але як цю річ втратиш, то би більше до мене не ходив.
Дав йому Дажбог млиночок. І каже так:
— Цей млинок такий. Закрути корбочку і скажи: "Млинче, млинче, много хочу, змели мені, що я хочу". І тоді скажи, що тобі потрібно. І він тобі дасть. А як хочеш, щоб він спинився, скажи: "Млинче, млинче, млинче, стій, бо так каже мельник твій".
Батьківські
поради