Чарівна подушка

Давним-давно жила у Пхеньяні одна людина. Добрий, добріше нікуди. Дріб'язкову крамницю тримав, тим і жив. Чесно торгував, без обману. А вуж якщо виручити кого з лиха треба, він отут як отут.
Зайшов якось у крамницю старий даос. Ні дружини в нього, ні дітей - один у цілому світлі. Розговорилися з хазяїном. Слово за слово - і отут з'ясовується: рідня він хазяїнові. Не далека - близька. Говорить старий:
- Жити мені залишилося недовго. Може, дасте притулок?
Крамар і чужому не відмовив би, а отут свій, рідний. Як не пустити? І віддав даосу найкращу  кімнату, піклуватися про нього став.
Приніс із собою старий дерев'яну подушку в штопаной-перештопаной ганчірці. Беріг як зіницю ока, ніколи з нею не розставався. Навіть удома не випускав з рук, а вуж якщо відлучиться куди, неодмінно із собою візьме. Ніхто не знав, що за подушка така.
Пройшло кілька років. Зубожів крамар, покупців зовсім немає. Рідко хто в крамницю загляне. А старий живе собі й живе. Начебто немає йому справи до крамаря.
Сидить якось у крамниці хазяїн, думу невеселу думає. Отут підходить до йому старий і говорить:
- Дивлюся я, ти з особи спала. Або лихо яка трапилася? Візьми от мою подушку, поспиш на ній ніч - полегчает.
Сказав так, ганчірку розв'язав, опецьок з її дерев'яний витяг. Взяв торговець опецьок, подякував старого, а сам думає: "Де це чувано, щоб від опецька так раптом полегчало?"
Пішов старий до себе в кімнату, а крамар знову засумував. Сидів він, сидів, спати захотів, під голову опецьок поклав і ліг. Раптом чує - музика заграла. Відкрив ока, а з подушки білий димок здійнявся. Струмок за струмком - не став нічого в кімнаті видно. Раптом звідки не візьмися - маленькі чоловічки. І золотий бик з поклажею. Вистачають чоловічки поклажу, у куті складають. А це все вузлики. Тьма їх тьмуща. Здалося крамареві, начебто гроші в тих вузликах, і думає він: "До того зубожів, що навіть у сні гроші бачу!" Подумав так, з боку на бік перевернувся й міцно заснув.
Ранком забув крамар сон, у крамницю пішов, дивиться - у ящику грошей повно. Мало того, всі боргові розписки.
Прибігли кредитори, дякують за те, що борги їм повернув, з відсотками.
Згадав отут крамар сон і зрозумів: не простий опецьок йому дав даос - чарівний. Пішов до старого крамар, розповів, що за диво з ним приключилося, а старий відповідає як ні в чому не бувало:
- Це тобі за твою доброту!
Завітайте до нас:

Батьківські
поради

Планшет - золотий ключик до світу казок
У кожного дитинство асоціюється з чимось прекрасним, добрим та світлим. Яскраві іграшки, барвистий одяг та старі-добрі казки - саме те, що треба. Нічого не замінить малюкам мамину казочку на ніч, теплі обійми та ніжні цьомчики. Але сучасні діти зовсім не схожі на нас, дорослих. Вони прагнуть само...
Новинки до книжкового Арсеналу
«Книжковий Арсенал» – це найдовгоочікуваніша подія читацької весни! І видавництво «Ранок» підійшло до неї з усією властивою їм відповідальністю, креативом та вмінням передчувати найтрендовіші та найжаданніші віяння в книжковому світі. Ми зібрали свіженькі хіти, щ...