Українська Русский

Благочестива розбійниця

Колись ще не було залізниць , і люди їздили на підведеннях. От один єврей один раз поїхав до цадика. Справа була в п'ятницю, він поспішав й, як на зло, заблудився. Їде-їде, раптом бачить світло, під'їхав ближче, бачить - забір, ворота, він і в'їхав прямо у ворота, а у дворі коштують два євреї. Запитує він їх,  чи можна йому залишитися тут на суботу. Відповідають йому: так, але до нас, якщо заїжджають, то назад не виїжджають. Отут зрозумів єврей, що потрапив до розбійників, і став просити відпустити його, пошкодувати його, але ті у відповідь одне: від нас виходу нікому немає. Тоді єврей став плакати, пропонувати гроші, а ті відповідають: ми грошей не беремо - ми беремо душу. Отут єврей став ще пущі благати, просити. Коли один з розбійників говорить:
- Знаєш що, запитаємо в нашої матері, як вона скаже, так і зробимо.
Зайшли в будинок. А в будинку всі суботнім-суботній-по^-суботньому: на столі біла скатертина, дві свічі. Підійшли до кімнати матері - вона замкнена, але через замкову щілину гість бачить, що коштує жінка, читає Шмойноэсре. Помолилась, відкрила двері й вийшли до них. Отут розбійник розповів їй про прохання гостюючи відпустити його знадвору .
- Про це не може бути й мови, - відповідає мати. - Сто й одне - усе одне. У мого сина легка рука й дуже гострий ніж, - ви навіть не відчуєте.
Тоді гість ще більше став неї просити, а вона своє:
- Відпустити вас ми не можемо. Ми хіба розбійники? Хіба ми виходимо на більшу дорогу й вистачаємо людей? Ми вбиваємо тільки тих, кого Бог нам посилає. Сто й одне - усе одне. Я благочестива, і я виконую волю Божу - кого Малхамовес не може вмертвити, того Господь Бог, так буде благословенне Його ім'я, посилає до нас. Ви тільки не тривожтеся, виберіть собі будь-яке ліжко, - а вуж інше зробить мій син, у нього легка рука й гострий ніж, ви навіть не відчуєте.
А він все просить, щоб його відпустили: так, мол, і так, залишив будинку дружину, дітей, господарство. Розбійниця у відповідь:
- Не говорите глупостей. Діти будуть жити без вас, господарство будуть вести без вас. Сто й одне - усе одне.
Коротше кажучи, бачить єврей: нічого не виходить, і став просити, щоб хоч відклали його смерть до завтра. А розбійниця говорить:
- Ні, до завтра не вийде. У суботу ми не вбиваємо.
- Тоді нехай буде в неділю або в суботу ввечері, - просить гість.
Мати розбійників подумала й уирішила:
- Добре, нехай з у суботу ввечері.
Ну, переночував єврей цю ніч у розбійників. Ранком вийшов у двір і бачить за будинком купу людських костей, відрубаних голів, рук, ніг - ледве в непритомність не впав. Іде далі й бачить: стежка. З не була, думає, треба бігти! Не втечеш - увечері заріжуть, а втечеш і піймають - однаково  заріжуть. Коротше кажучи, пустився єврей бігти по стежці й біг, поки не вибрався в поле. А там мужики косили жито. Він і запитує, як йому потрапити в містечко. Вони докладно пояснили, що треба, мол, іти до річки, а через річку вплав. Підійшов з до річки, раптом чує за спиною лемент: "Не ходи! Не з!", дивиться - біжить до нього якась людина. Він з: не із  чи тих учорашніх розбійників? Ні, біжить мужичок. Підбіг і говорить:
- Тут не пливи, тут потонути можна. Іди геть там - там убрід перейдеш.
З так і зробив, перейшов річку вбрід і потрапив у містечко.
От і все.

Завітайте до нас:

Батьківські
поради

Народний календар у грудні
4 грудня — Введення в храм Пресвятої Богородиці. Святкують його на спомин про чудесне Введення Богородиці в Єрусалимський храм — її посвячення Богові. 5 грудня — Прокопа. У давнину в цей день ставили на шляхах віхи, щоб подорожні не збилися з путі. 7 грудня — Катерини....
День Ангела. Грудневі імена
1 грудня — Зіновія, Роман, Лідія, Платон; 2 — Марта, Іларіон, Лариса, Йосип, Роман; 3 — Любов; 4 — Григорій, Лідія, Анатолій, Кирило, Анна; 5 — Валеріан, Марія, Максим, Прокіп, Архип, Михайло; 6 — Митрофан, Олександр, Григорій, Катерина, Оле...