Безодня

Колись, дуже давно, ще за незнаних нам часів, жив у селі простий чоловік на ім’я Прокіп. Добру душу мав він та велике, щире серце. Завжди людям допомагав, не залишав їх у біді, гарну порадоньку часто давав. За це і незлюбив Прокопа пан.

Одного разу, розлютившись, вигнав бідолаху із села. Засмучений чоловік, закинувши торбу на плечі, вийшов за село та й присів на узліссі. Довго так сидів Прокіп, а сонце пекло немилосердно. Захотілося йому пити. Та й вирішив сердега викопати криницю.

— Будуть люди йти, питимуть воду, може, потім і мене згадуватимуть! — міркував собі чоловік.

Так і вчинив. Потім пішов світ за очі, більше ніхто ніколи його не бачив. Незабаром поверталися додому косарі та й вгледіли криницю. Підійшли чоловіки до неї та давай воду пити. А вона така прозора, як сльоза, а що прохолодна та смачна, то пив би її цілий вік.

Пішли по селу чутки, ніби вода в криниці цілюща. Дізнався про це і пан та й приїхав до Прокопової криниці води напитися. Заглянув у неї, аж там води і близько немає. Розлютився пан, наказав людей скликати. Позбігалися селяни, заглядають у криниченьку, а води в ній стільки, що ніби зараз через край поллється. Отак і повелося : добра людина підійде до криниці — вона повнісінька, а зла — неначе води в ній ніколи і не було.

Довго думав пан, а згодом наказав засипати криниченьку камінням. Але де там. Говорили, що вона не мала дна.

Минуло багато часу відтоді. Уже не знати, де поділася криниця, але й досі галявину за селом Більськ називають Безоднею. Вірити чи ні, вирішувати вам.

Завітайте до нас:

Батьківські
поради

Грайся, навчайся та вчися дружити!
Унікальний продукт на українському ринку парні актівіті «Я+Ти». Що це таке? Це два блокноти створені спеціально для дитини та її друга. Усередині на дітей чекатимуть цікаві та незвичайні завдання на логіку, лічбу, читання, нестандартне мислення. Чому незвичайні? Бо не всі малюк зм...
Книжкові скарби
Для чого потрібні скарбнички? Правильно, щоб зберігати найцінніше. А для турботливих батьків немає нічого ціннішого, аніж посмішка їхніх дітей. Ховати посмішки до скарбничок – задум, прямо скажемо, не дуже, інша справа – ховати те, що ці посмішки викликає! «Скарбничка віршів&r...