Барекендан

Жили колись чоловік із дружиною. І не дуже то вони були у захваті один від одного.
Чоловік обзивав дружину дурепою, а та його - дурнем, так вони завжди й сварилися.
Якось чоловік купив кілька пудів рису й масла, звалив їх на носія й притяг додому.
Дружина вийшла із себе:
- А ти ще сердишся, коли тебе дурнем обзивають! Ну куди нам стільки масла й рису! Поминки по батьку або весілля сина справляєш, чи що?
- Так які там поминки, яка весілля! Що ти бовтаєш, баба? Візьми й припрягти. Це для барекендана.
Дружина заспокоїлася, взяла й сховала. Уже чимало днів пройшло, дружина чекає, чекає, а Барекендана всі немає.
І от один раз сидить вона в порога й бачить: хтось квапливо йде по вулиці.
Прикриває вона долонею ока від сонця й кричить:
- Братик, а братик, ану ж бо, перегодь!
Перехожий зупиняється.
- Не ти чи Барекендан будеш, братик?
Зміркував перехожий, що в жінки не всього будинку, і думає: "Дай-ка скажу, що я Барекендан і подивлюся, що із цього вийде".
- Так, сестриця, я і є Барекендан. Що скажеш?
- А те скажу, що давно пора тобі забрати від нас рис так масло. Ми не наймалися зберігати твоє добро. Треба й совість знати!
- Що ж ти сердишся, сестричка-джан? За вони^-те я й прийшов: шукав ваш будинок, так всі ніяк не міг знайти.
- Ну так іди й забирай!
Перехожий входить у будинок, забирає масло й мал. Повертається п'ятами до будинку, особою до свого села, і поминай як кликали!
Повертається чоловік, дружина йому й говорить:
- Приходив цей Барекендан, я жбурнула йому його добро - відніс!
- Який Барекендан? Яке добро?
- Так от масло й мал. Бачу, іде - наш будинок шукає. Покликала я його, пробрала як треба, звалила йому мішок на плечі, він і відніс.
- Ах, щоб будинок твій звалився, дурна! Недарма я завжди говорю, що ти дурепа! У яку сторону він пішов?
- А геть туди.
Підхопився чоловік на коня й помчався за Барекенданом.
Барекендан обернувся й бачить - доганяє його верхівковий. Зміркував, що це, мабуть , чоловік тієї жінки.
От вершник наздогнав його:
- Добрий день, братик!
- Доброго здоров'я!
-   чи Не пройшов по цій дорозі хто-небудь?
- Пройшов.
- А що він ніс за плечима?
- Масло й мал.
- От він-те мені й потрібно! А  чи давно він пройшов?
- Так уже порядно.
- Якщо я поскакаю за ним, встигну наздогнати?
- Де тобі! Ти верхи, а він пішки. Покуда твій кінь буде переступати чотирма ногами: раз-два-три-чотири, він на своїх на двох бігцем: раз-два, раз-два, раз-два - і немає його!
- А як же мені бути?
- Як тобі бути? Хочеш, залиш у мене коня, а сам, як він, біжи на своїх на двох - може бути, наздоженеш.
- Так, це ти вірно говориш.
Злазить чоловік з коня, залишає його в перехожого, а сам пускається пішки в шлях.
Як тільки зник він з виду, Барекендан звалив на коня свою ношу, згорнув з дороги й поскакав.
А чоловік іде, іде пішки, бачить - не наздогнати.
Повертає назад, а вуж ні перехожого, ні коня немає.
Повертається додому, і знову починають вони сваритися: чоловік - через масло й рис, а дружина - через коня.
І дотепер   усе ще сваряться чоловік і дружина. Він неї з дурепою, а вона його - дурнем.
А Барекендан з так посміюється.

Завітайте до нас:

Батьківські
поради

Народний календар у листопаді
4 листопада — Казанський день, Святкування  ікони Казанської Божої Матері. 5 листопада — Якова. Якщо цього дня піде град або снігова крупа, то на Мотрону (22) почнеться справжня зима. 8 листопада — Дмитра, Змитра. Поминки предків, дідів день. 10 листопада — Пара...
День Ангела. Листопадові імена
1 листопада — Марта, Іван; 2 — Артем, Клавдія, Герасим; 3 — Юлія, Іван, Іларіон, Антоніна; 4 — Олександр, Анна, Федора, Костянтин; 5 — Яків, Ничипір, Серафима, Гнат; 6 — Опанас, Степанида; 7 — Параска, Маркіян; 8 — Опанас...