Біла качечка

Один князь узяв шлюб із красною князівною і не встиг ще надивитись на молоду дружину, не встиг з нею нагомонітися, не встиг її наслухатись, а вже мав з нею розлучатися: мусив рушати князь у далеку дорогу, покинути дружину саму. Що тут вдієш! Кажуть, вік обнявшись не просидіти.
Довго плакала княгиня, довго князь її утішав, наказував не полишати високих теремів, не ходити на посиденьки, з лихими людьми не знатися, лихих порад не слухати.
- Добре, - каже княгиня. - Усе зроблю, як велиш.
Поїхав князь, а вона зачинилася у своїх покоях і не виходить.
От минув якийсь там час, аж приходить до неї молодиця, з виду - проста і привітна. А насправді то була відьма.
- Чого, - каже, - нудьгуєш? Вийди, на білий світ поглянь, садочком раз-другий перейдись, журбу розвій.
Довго княгиня відмовлялася, не хотіла, а потім міркує собі: садочком походити не гріх, - і пішла.
Було там озерце з джерельною кришталевою водою.
День такий спекотливий, - каже відьма, - сонце пече, а водиця студена так і хлюпоче. Чи не скупатись нам?
- Ні, ні, не хочу! - княгиня їй. А сама подумала: воно й скупатись не гріх! Скинула сарафан і стриб у воду.
А відьма лясь її по плечі.
- Пливи ти, - каже, - білою качечкоюі . І попливла княгиня білою качечкою.
Відьма швиденько вбралася в її одежу, причепурилась і сіла чекати князя. Тільки пес гавкнув, дзвіночок теленькнув, вона уже біжить назустріч, кинулась до князя, цілує, милує. Він зрадів, руки простяг, пригортає її - йому й на думку не спало, що це не його дружина.
А біла качечка знесла яєчка, вивела діток: двох гарних, а третє - недолугеньке. От виросли вони, стали по озерцю плавати, золоту рибку ловити, клаптики збирати, жупанці зшивати, вихоплюватись на бережок та позирати на лужок.
- Ой, дітки, не ходіть туди! - наказувала їм мати.
Але дітки не зважали; сьогодні пограються на траві, завтра побігають по мураві, далі, далі - і якось прийшли аж до княжого двору. Відьма їх упізнала одразу, зубами заскреготіла. Покликала діток, нагодувала-напоїла і спати поклала, а далі звеліла розпалити вогонь, почепити казани, нагострити ножі.