Ась і Арина

Вже минуло більше 70 років, як в школі працювали два технічних працівника, котрих учні прозивали: дідусь Ась і няня Арина. Особливо тепло і з глибокою вдячністю згадують їх випускники середини 30-х років XX століття, коли жителі Ігрені страждали від голоду.

Ці чуйні добросердечні люди за велінням свого християнського сумління, як могли, намагалися рятувати учнів від голоду. Вони приносили дітям з дому печені овочі (буряк, картоплю). В школі варили дітям гарбузову кашу, про яку до сих пір згадують з задоволенням учні тих років.

Звичайно вони не мали для дітей ні м’яса, ні жирів, а все ж допомогли дітям пережити важкий період. Старенькій дідусь Ась — росіянин. Коли до нього хто звертався, то відгукався так:

— Ась.

Даль В.І. тлумачить цей вираз так: «Я тут. Чего изволите?» Цей вираз став для нього прізвиськом, на яке він охоче відгукувався завжди. А техробітницю діти звали ніжно нянею, а потім дали ім’я Арина, як називалась няня Пушкіна.

Взаємодопомога в біді — це риса наших земляків-ігренців. Дідусь Ась і няня Арина живуть в пам’яті ігренців, як люди високого милосердного подвигу.

Завітайте до нас:

Батьківські
поради

Планшет - золотий ключик до світу казок
У кожного дитинство асоціюється з чимось прекрасним, добрим та світлим. Яскраві іграшки, барвистий одяг та старі-добрі казки - саме те, що треба. Нічого не замінить малюкам мамину казочку на ніч, теплі обійми та ніжні цьомчики. Але сучасні діти зовсім не схожі на нас, дорослих. Вони прагнуть само...
Новинки до книжкового Арсеналу
«Книжковий Арсенал» – це найдовгоочікуваніша подія читацької весни! І видавництво «Ранок» підійшло до неї з усією властивою їм відповідальністю, креативом та вмінням передчувати найтрендовіші та найжаданніші віяння в книжковому світі. Ми зібрали свіженькі хіти, щ...